Папужку я побачила у книжці на ілюстрації. Він дивився на мене своїми великими чорними очима. Яскраві кольори пір’їного вбрання просто зачарували мене. Високий чубчик на голові підкреслював його величність. Дзьоб маленький та гострий. Дуже міцний. Лапки чіпкі. Адже він полюбляє показувати карколомні трюки. Ця екзотична пташка дуже відрізняється від наших птахів. Веселого папужку має моя подруга. Пташка ще маленька. Невеликого розміру. Вкрита жовтим яскравим пір’ям. Маленькі чорні оченята дивляться довкола. Дзьоб невеликий, проте міцний. Він птах екзотичний, чубчик на голові нагадує нам про це. Папужка часто видає звуки, схожі на слова. А ще він любить висіти на гілці, йому допомагають чіпкі лапки з гострими кігтиками. Я з подругою часто гаємо за його веселими витівками.
що слово є бумерангом. Хоча ні, подібність є неповною.
Усім відомо, що бумеранг – це знаряддя для полювання, дія якого пов’язана із певними законами фізики. Якщо мисливець не влучив у ціль, то бумеранг, зробивши коло, повернеться до його власника. Слово у будь-якому разі потрапляє до адресата, а потім бумерангом повертається до адресанта. Наприклад, якщо ви вранці привіталися із сусідом і побажали йому вдалого дня, то і ваш день розпочався із позитивного настрою.
Народне прислів’я застерігає: «Що посієш, те й пожнеш». Переконана, що слова добра і любові, підтверджені конкретними справами, можуть змінити світ на краще.
Прикладом є життя і діяльність Матері Терези, яка добрим словом і ділом допомагала тим, хто опинився в біді. Разом із помічницями вона приходила до приречених і зверталась до них з такими словами, які втамовували душевний біль, давали розраду і надію. Ще за життя її називали святою, а кількість прихильників та однодумців відчутно зростала.
Іншим доказом є, на мою думку, Чіпка Варениченко із роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного. Грубі й образливі насмішки, які довелося зносити малому Нечипору, жорстоке ставлення матері, пригнобленої безпросвітною роботою, обман і сваволя з боку волосної влади перетворили шукача справедливості на запеклого злочинця. Мудрим і повчальним є й інше прислів’я: «Слово – не горобець: вилетить – не впіймаєш».
Отже, слово, крім інформаційної функції, має ще й дуже великий моральний вплив на людей, тому кожен повинен пам’ятати про відповідальність за сказане.
що слово є бумерангом. Хоча ні, подібність є неповною.
Усім відомо, що бумеранг – це знаряддя для полювання, дія якого пов’язана із певними законами фізики. Якщо мисливець не влучив у ціль, то бумеранг, зробивши коло, повернеться до його власника. Слово у будь-якому разі потрапляє до адресата, а потім бумерангом повертається до адресанта. Наприклад, якщо ви вранці привіталися із сусідом і побажали йому вдалого дня, то і ваш день розпочався із позитивного настрою.
Народне прислів’я застерігає: «Що посієш, те й пожнеш». Переконана, що слова добра і любові, підтверджені конкретними справами, можуть змінити світ на краще.
Прикладом є життя і діяльність Матері Терези, яка добрим словом і ділом допомагала тим, хто опинився в біді. Разом із помічницями вона приходила до приречених і зверталась до них з такими словами, які втамовували душевний біль, давали розраду і надію. Ще за життя її називали святою, а кількість прихильників та однодумців відчутно зростала.
Іншим доказом є, на мою думку, Чіпка Варениченко із роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного. Грубі й образливі насмішки, які довелося зносити малому Нечипору, жорстоке ставлення матері, пригнобленої безпросвітною роботою, обман і сваволя з боку волосної влади перетворили шукача справедливості на запеклого злочинця. Мудрим і повчальним є й інше прислів’я: «Слово – не горобець: вилетить – не впіймаєш».
Отже, слово, крім інформаційної функції, має ще й дуже великий моральний вплив на людей, тому кожен повинен пам’ятати про відповідальність за сказане.