Скласти план 30 но план больше 5 !
колись шипшина зростала не кущем, а деревом, як зараз черешня чи яблуня. це вже згодом природа покарала її малим зростом. і ось за віщо.
під осінь природа щоразу слала по світу двох своіх гінців. перший за на свято врожаю все живе: звірів, пташок та комах. другий приносив на це свято по одному плодові з усіх-усіх дерев.
аж якось зібралося все живе, а гінця з немає. чекають, чекають а його нема, та й годі. коли нарешті з'являеться- увесь подряпаний, одіж пошарпана, аж косинці звисають. усі до нього:
- що скоїлося? хто над тобою так позбиткувався?
-шипшина, - каже, - не захотіла ввідавати плід. ось я і поліз на дерево, щоб самому той плід зірвати. а вона колючками наставилася і ну штрикати зусібіч. ледве з дерева на землю спустився.
розсердилася природа на шипшину:
- ах ти ж, неслухнянище! я тобі дала найпахучіший цвіт і найрясніший плід, а ти однієї ягідки пошкодувала! чекай же! будешь тепер не струнким деревом лісовим, а кущем придорожнім, щоб кожен, кому заманеться, міг твої плоди зривати, навіть руки вгору не піднімаючи.
відтоді так і росте шипшина придорожнім кущем. правда, колючки так і залишилися при ній, бо природа забула їх обламати. але що ті колючки пр низькому зрості! ягід вони все одно не вбережуть, якщо хтось захоче їх зірвати.
