-Доброго дня, діти!-сказала вчителькаа першого вересня
-Добрий день!-відповіли учні.
-Сьогодні ви перейшли до 7 класу, і у вас з'явилися нові предмети.
-Так? І які?- запитали діти.
-Алгебра, геометрія, хімія, фізика і екологія,- розповіла вчителька.
-Я знаю дещо про алгебру і геометрію!-сказав учень.
-Ну і що ти знаєш?-запитала вчителька.
-Раніше у нас був один урок - математика, а зараз вона розділилася на два уроки.
-Молодець! Так, тепер у вас немає математики.
-А я знаю дещо про хімію фізику та екологію!-сказала ще одна учениця цього класу.
-І що ти знаєш?
-У 5 у нас був останній рік природознавства, у 6 класі у нас цей предмет розділився на географію та біологію, а в сьомому з'явилися щи 3 предмета, й вони всі разом раніше булу одним предметом, а тепер 5 різних!
-Так, все вірно.
-А в нас пропали ще якісь уроки?-запитав один учень з їхнього класу.
-Крім математики, ні.
-А що таке хімія?-запитала Оленка.
-Хі́мія - одна з наук про природу, яка вивчає молекулярно-атомні перетворення речовин.
-Ого, набуть цікаво!
-Дуже!
-Добре, на лінійці всі стояли тихо, молодці, можете йти додому! Допобачення!
Привет! Людина, яку я поважаю і на яку хочу бути схожим,— це моя мама. Вона завжди добра, ласкава. Моя мама дає мені хороші поради. І, часом, коли мами немає вдома і ні з ким поділитися своїм горем чи радістю, в мене ніби камінь на душі. Але, коли приходить мама, то горе, розділене з нею, — півгоря, а радість — подвійна радість. Інколи, буває мама насварить мене за погану оцінку в школі або ще за якусь шкоду — я ображаюсь і, буває, навіть не розмовляю. Але частіше я буваю неправий. А коли розумію це, йду до мами і пере мама мене завжди вибачає, як би я не провинився. Одного разу я уявив, що мами немає. Як тоді склалося б моє життя? Про це страшно навіть подумати. І я зробив висновок, що мама — це все: і радість, і доброта, і розуміння, і розрада, і все-все на цьому світі. Я хочу бачити свою маму завжди щасливою, радісною, ніжною і доброю. А інакше не може й бути.
-Доброго дня, діти!-сказала вчителькаа першого вересня
-Добрий день!-відповіли учні.
-Сьогодні ви перейшли до 7 класу, і у вас з'явилися нові предмети.
-Так? І які?- запитали діти.
-Алгебра, геометрія, хімія, фізика і екологія,- розповіла вчителька.
-Я знаю дещо про алгебру і геометрію!-сказав учень.
-Ну і що ти знаєш?-запитала вчителька.
-Раніше у нас був один урок - математика, а зараз вона розділилася на два уроки.
-Молодець! Так, тепер у вас немає математики.
-А я знаю дещо про хімію фізику та екологію!-сказала ще одна учениця цього класу.
-І що ти знаєш?
-У 5 у нас був останній рік природознавства, у 6 класі у нас цей предмет розділився на географію та біологію, а в сьомому з'явилися щи 3 предмета, й вони всі разом раніше булу одним предметом, а тепер 5 різних!
-Так, все вірно.
-А в нас пропали ще якісь уроки?-запитав один учень з їхнього класу.
-Крім математики, ні.
-А що таке хімія?-запитала Оленка.
-Хі́мія - одна з наук про природу, яка вивчає молекулярно-атомні перетворення речовин.
-Ого, набуть цікаво!
-Дуже!
-Добре, на лінійці всі стояли тихо, молодці, можете йти додому! Допобачення!
-Допобачення, люба вчителька!
Людина, яку я поважаю і на яку хочу бути схожим,— це моя мама. Вона завжди добра, ласкава. Моя мама дає мені хороші поради. І, часом, коли мами немає вдома і ні з ким поділитися своїм горем чи радістю, в мене ніби камінь на душі. Але, коли приходить мама, то горе, розділене з нею, — півгоря, а радість — подвійна радість.
Інколи, буває мама насварить мене за погану оцінку в школі або ще за якусь шкоду — я ображаюсь і, буває, навіть не розмовляю. Але частіше я буваю неправий. А коли розумію це, йду до мами і пере мама мене завжди вибачає, як би я не провинився.
Одного разу я уявив, що мами немає. Як тоді склалося б моє життя? Про це страшно навіть подумати. І я зробив висновок, що мама — це все: і радість, і доброта, і розуміння, і розрада, і все-все на цьому світі.
Я хочу бачити свою маму завжди щасливою, радісною, ніжною і доброю. А інакше не може й бути.