Привіт, Андрій. Чим займаєшся? Чому тебе на вулиці не видно?
- Привіт,Катерина! Я граюся у комп'ютері. Там є цікаві ігри.
- Зрозуміло. Ось я розумію, що комп'ютер для тебе це тільки ігри, але скажи мені будь ласка, чи намагався ти дізнатися що є ще у цій техніці потрібного?
- А навіщо, - сказав Андрій. Мені це не цікаво.
- Тобі не цікаво, бо ти просто не хотів навіть знати цього. А ось я трохи хочу тобі розповісти, що для мене є комп'ютер. Він допомагає мені не тільки відпочити, а й надає дуже багато корисної інформації. Якщо не просто гратися і спілкуватися в інтернеті, або качати реферати не читаючи їх, ти зможеш дізнатися багато тих речей, про які навіть не чув. Наприклад, в Інтернеті є багацько книг з історії, і не тільки країни. Є історії автомобілів, різної техніки. Тому можу з впевненістю тобі сказати, що комп'ютер може бути не тільки забавою, але й дуже допомагати у нашому житті.
- Ти знаєш, Катерино, тепер я напевно із захопленням буду шукати в усьому інтернеті літературу та щось прочитаю, що мене зацікавить.
- Будь ласка, любий друже. Сподіваюсь, що тепер ти будеш не тільки гратися, але й зрозумієщ користь, яку приносить новітня технологія у всьому світі.
1. Після губних приголосних (б, п, в, м, ф) : б’ю, п’ять, п’є, в’язи, у здоров’ї, м’ясо, рум’яний, тім’я, мереф’янський, В’ячеслав, Стеф’юк.
Примітка. Апостроф не пишеться, коли перед губним звуком є приголосний (крім р) , який належить до кореня: дзвякнути, мавпячий, свято, тьмяний, цвях, але: верб’я, торф’яний, черв’як.
Коли такий приголосний належить до префікса, то апостроф пишеться, як і в тих же словах без префікса: зв’язок, зв’ялити, підв’язати, розм’якшити.
2. Після р: бур’ян, міжгір’я, пір’я, матір’ю, кур’єр, на подвір’ї.
Примітка. Апостроф не пишеться, коли ря, рю, рє означають сполучення м’якого р із наступними а, у, е: буряк, буряний, крякати, рябий, ряд, крюк, Рєпін.
3. Після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний: без’язикий, від’їзд, з’єднаний, з’їхати, з’явитися, об’єм, під’їхати, роз’юшити, роз’яснити; дит’ясла, пан’європейський, пів’яблука, але з власними назвами через дефіс: пів-Європи тощо.
Привіт, Андрій. Чим займаєшся? Чому тебе на вулиці не видно?
- Привіт,Катерина! Я граюся у комп'ютері. Там є цікаві ігри.
- Зрозуміло. Ось я розумію, що комп'ютер для тебе це тільки ігри, але скажи мені будь ласка, чи намагався ти дізнатися що є ще у цій техніці потрібного?
- А навіщо, - сказав Андрій. Мені це не цікаво.
- Тобі не цікаво, бо ти просто не хотів навіть знати цього. А ось я трохи хочу тобі розповісти, що для мене є комп'ютер. Він допомагає мені не тільки відпочити, а й надає дуже багато корисної інформації. Якщо не просто гратися і спілкуватися в інтернеті, або качати реферати не читаючи їх, ти зможеш дізнатися багато тих речей, про які навіть не чув. Наприклад, в Інтернеті є багацько книг з історії, і не тільки країни. Є історії автомобілів, різної техніки. Тому можу з впевненістю тобі сказати, що комп'ютер може бути не тільки забавою, але й дуже допомагати у нашому житті.
- Ти знаєш, Катерино, тепер я напевно із захопленням буду шукати в усьому інтернеті літературу та щось прочитаю, що мене зацікавить.
- Будь ласка, любий друже. Сподіваюсь, що тепер ти будеш не тільки гратися, але й зрозумієщ користь, яку приносить новітня технологія у всьому світі.
1. Після губних приголосних (б, п, в, м, ф) : б’ю, п’ять, п’є, в’язи, у здоров’ї, м’ясо, рум’яний, тім’я, мереф’янський, В’ячеслав, Стеф’юк.
Примітка. Апостроф не пишеться, коли перед губним звуком є приголосний (крім р) , який належить до кореня: дзвякнути, мавпячий, свято, тьмяний, цвях, але: верб’я, торф’яний, черв’як.
Коли такий приголосний належить до префікса, то апостроф пишеться, як і в тих же словах без префікса: зв’язок, зв’ялити, підв’язати, розм’якшити.
2. Після р: бур’ян, міжгір’я, пір’я, матір’ю, кур’єр, на подвір’ї.
Примітка. Апостроф не пишеться, коли ря, рю, рє означають сполучення м’якого р із наступними а, у, е: буряк, буряний, крякати, рябий, ряд, крюк, Рєпін.
3. Після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний: без’язикий, від’їзд, з’єднаний, з’їхати, з’явитися, об’єм, під’їхати, роз’юшити, роз’яснити; дит’ясла, пан’європейський, пів’яблука, але з власними назвами через дефіс: пів-Європи тощо.