СПОЛУЧНИКИ вжито в рядку * Д не, ні, ані Б біля, за, над В десь, там, тут А поки, але, та Другое: Прийменником є виділене слово в реченні * Г ВКРАЙ нестерпно, так медвяно пахнуть квітами В Посадила КРАЙ дороги тополю. А Я люблю свій рідний КРАЙ. Б Пісне, серця мого не КРАЙ! Окремо пишемо всі прийменники в рядку * Г по/за, по/близу, на/чолі А у/справі, незважаючи/на, незалежно/від В за/для, по/під, відповідно/до Б на/відміну/від, з/поміж, із/над Прийменник виділено в рядку * В Забіліли сніги НАВКОЛО Києва. Б НАВКОЛО панує мертва, прикра тиша Г НАВКОЛО радісно й велично кружляли. А НАВКОЛО білий холод і зима. Усі прийменники пишуться ОКРЕМО в рядку * В на/вкруг, по/переду, по/руч, по/заду, не/залежно/від Г з/метою, у/результаті, у/зв’язку/з, згідно/з А по/ряд, за/для, о/крім, відповідно/до, з/поміж Б із/за, під/час, по/серед, по/при, з/середини [1] Скільки ж слів в українській мові? [2] На це питання не відповість ніхто: ні сивий академік, ні найталановитіший мовознавець, ні учитель, ні учень. [3]Мова формувалася протягом віків, відгукуючись на зміни в житті. [4] Хіба можна навіть у думках перерахувати всі слова? [5] Це (1)і загальновживані слова літературної мови (2)і терміни різних наук (3)і професіоналізми (4)і діалектні (5)та застарілі слова. Слово ПРОТЯГОМ у ТРЕТЬОМУ реченні виступає * А іменником Г прийменником Б прислівником В сполучником Підрядними є всі сполучники в рядку * В а, зате, і Б так що, але, та А наче, щоб, коли Г бо, та, тому що Укажіть прийменник в словосполученнях, який вживається в 3НАХІДНОМУ відмінку * Д стоїть на зупинці А навпереймі їй В крізь туман не видно Б пісня без слів Г видніється за лісом Прийменниками є всі слова в рядку * А але, зате, поміж Б на, перед, про Г хоч, мов, ніби В якби, не, із-за Укажіть підрядні сполучники ПРИЧИНИ * В як тільки, як, коли, поки якщо, якби, коли б Д що, щоб, неначе Б бо, тому що, через те що Г щоб, для того щоб Назвіть речення зі сполучником сурядності * В На гору доступитися нелегко, зате з гори зручніше боронитись. А Рука її завмерла, щоб випадково не струсити бджолу на землю. Б Мрії вже щезли, мов птах розвіяв їх крильми. Г Оксана думала, що вже давно стемніло. Виділене слово є сполучником, його слід писати РАЗОМ у реченні * Г Що/б ти не робив, все одно не зможеш нічого змінити. В Учень розповів товаришам про/те, як відпочивав улітку. А Я люблю тебе за /те, що ти є на світі. Б Треба багато вчитися, що/б знати хоч трішки.
Объяснение:
Із чого починається самопізнання? Мабуть, із ставлення до самого себе. Оцінка себе залежить від виховання та від усвідомлення себе в цьому бурхливому світі. Ми всі отримуємо різне виховання. На жаль, роблячи перші кроки самоусвідомлення, ми починаємо порівнювати себе з іншими людьми, насамперед зі своїми ровесниками. Якщо ж є мудрі наставники поруч, то слід звернутися до них, аби мати можливість поспілкуватися з ними на цю тему. Хоча очевидним є те, що самоусвідомлення включає знання свого походження, мети в житті, сприйняття найближчих людей. Самоусвідомлення передбачає відповідь на питання: "Що я хочу і що я можу в цьому житті?" Критично, ніби збоку, подивитися на себе, — це теж момент самоусвідомлення, бо питання "Який я є?" — надзвичайно важливе, так само як "Що я можу? Які в мене здібності?" Настільки це важливо, що від цього буде залежати майбутній вибір життєвого шляху.
На мою думку, головним у пізнанні себе має бути щирість і правдивість, бо можна намагатися обдурити інших щодо гарної поведінки тощо, себе ж неможливо. Тому треба бути щирими насамперед перед собою, не треба вдавати себе кращим, ніж ти є насправді. Хочеш добре знати себе — слід уже зараз пробувати свої зусилля докладати до різних видів діяльності, а в школі таких можливостей безліч. Ясна річ, що це не тільки уроки, конкурси, олімпіади, це може бути щось своє, як зараз всі говорять, — це може бути "власний проект". Чому б не спробувати? Правильно народна мудрість зауважує: "Під лежачий камінь вода не тече". Тож треба себе випробовувати, не упускати жодної нагоди такої перевірки власних здібностей.
Якщо я унікальний, неповторний, то всі інші так само унікальні й неповторні, про це слід пам'ятати повсякчас. Самопізнання особистості спрямоване насамперед на себе, а вже потім на себе особисто серед інших людей: як вони ставляться до нас, як сприймають нас тощо. Самопізнання має певну завершеність у ставленні до довкілля та до людей, які нас оточують, а також базується на повазі людської гідності кожної людини, з ким доля спіткає звести, вимогливості насамперед до себе, до ншим людям.