Тестові завдання на закріплення теми: Спрощення у групах приголосних
1. Явище спрощення
А виникає внаслідок чергування приголосних.
Б сприяє уникненню складних для вимови звукосполучень, забезпечуючи
милозвучність мови.
В відбувається внаслідок уподібнення давнього суфіксального [й] до попереднього приголосного.
Г відбувається длдя того, щоб краще запам’ятовувати правопис слів.
2. Спрощення відбувається у вимові й передається на письмі
А в усіх словах зі збігом приголосних
Б у словах іншомовного походження
В у питомо українських словах (крім винятків)
Г у всіх словах, незважаючи на їх походження.
3. У всіх словах якого рядка відбувається спрощення приголосних на письмі?
А со..нце, щас..ливий, очис..ний, зап’яс..ний
Б радіс..ний, мес..ник, бороз..на, ім..ла
В с..латися, гус..нути, хвас..нути, кож..ний
Г доблес..ний, невіс..ці, президен..ський, блис..нути.
4. У всіх словах якого рядка не відбувається спрощення на письмі?
А плюс..нути, контрас..ний, безчес..ність, артис..ці
Б шіс..надцять, хворос..няк, балас..ний, студен..ці
В кріпос..ний, с..кляний, свис..нути, невіс..ці
Г капос..ний, гіган..ський, безвиїз..ний, зап’яс..ний.
5. У всіх словах якого рядка відбувається спрощення груп приголосних у вимові?
А пропагандистський, тоскно, хористці, серце
Б пестливий, перехресний, міський, журналістський
В шістсот, форпостний, студентський, туристський
Г кореспондентський, вискнути, сонце, чесний.
6. У якому рядку допущено орфографічну помилку в написанні слова?
А цілісний, кістлявий, затиснути, вискнути
Б доблесний, ад’ютантський, совісний, брязнути
В роз’їздний, власний, пискнути, почесний
Г корисливий, провісник, жалісний, персня.
7. У якому рядку всі слова написано правильно?
А захисний, звісно, багатство, перепускний
Б проїздний, пристрастний, срібний, росла
В гусне, участник, пізній, гончар
Г вискнути, мастний, первісний, пестливий.
8. Яке з правил умотивовує наявність спрощення приголосних у словах блиснути, хруснути, бризнути, тріснути.
А у групах приголосних -зкн-, -скн- під час творення дієслів із суфіксом -ну-
Б у групах приголосних -ждн-, -здн-, -стл-, -стн- у прикметниках
В у групі приголосних -стн- у прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження
Г спрощення відбувається за традицією.
Весна – це пора пробудження природи. Після глибокого зимового сну під сніговим покривом відтає замерзла земля. Зігрівшись під теплими променями сонця, оживають дерева. З-під снігу переглядають перші квіти весни – білі проліски.
З далеких теплих країв повертаються перелітні птахи приносять з собою свої мелодійні дзвінкі пісні. Всюди відчувається запах весни. Великі бруньки на деревах і кущах швидко розкриваються, перетворюючись в яскраво-зелені молоде листя. Зацвітають сади, і їх солодкий аромат розносить на всі сторони теплий весняний вітерець