Несподівана знахідка Народне оповідання Полтавщини
Моє мальовниче селище розташоване у звичайній для мене місцевості: нічого особливого тут не трапляється, жителі живуть звичайним життям. Але я б хотіла розповісти історію, яка трапилася зі мною влітку на День мого народження саме у моєму рідному селі. Тато на День народження подарував мені фотоапарат, а також пообіцяв взяти із собою на нічну риболовлю.
І ось наш човен пливе серединою річки. Ясна смуга світла від місяця на воді все ширшає, сяє золотим сяйвом, сягає по річці, неначе золота дорога в якийсь рай, у якесь мрійне царство. Прибувши на острів, тато поклав вудочки, поставив намет та розвів вогонь. Я від радощів фотографувала все, що мені подобалося. Ось по тихенькому стеблі повзе працьовита мурашка, на гілці співає свою пісню пташка, а на воді цвітуть гарні водяні лілії.
Аж ось заходить вечір. Кудись ховаються останні шуми і відгуки довгої літньої днини. Не погасло ще на заході червоне марево, а вже над ним у темряві зажевріла вечірня зоря. А місяць, що млів серед ясного неба сірою малопомітною плямою, під темним крилом ночі відразу ожив і засвітився чарівним вогнем. Мені захотілося сфотографувати цю красу. Від того, що я побачила через фотооб’єктив, у мене перехопило подих. На небі серед величезного розмаїття зірок пливла літаюча тарілка. Спочатку це була малопомітна цятка. Та чим ближче вона наближалася до острова, тим чіткіше було видно її контури. Вона виявилася геть такою, як в книжках та газетах. Я гала за її польотом, як зачарована. То була дивна казкова ніч. Коли настав ранок, мені здалося, що то все наснилося.
Повернувшись додому з татом, я на певний час забула ту чарівну ніч, але яким було моє здивування, коли, проявивши плівку, на нічному зоряному небі ми всі побачили силует літаючої тарілки. Може, то прибульці так вітали мене з Днем народження?
Що таке чоловича рима жиноча рима перехресна рима сумижна рима??? Види римування Суміжне (парне) — умовне позначення: АА.Я не люблю тебе, ненавиджу, беркуте!За те, що в грудях ти ховаєш серце люте...(І. Франко)Перехресне: АБАБ.Я дуже тяжко Вами відболіла.Це все було, як марення, як сон.Любов підкралась тихо, як Даліла,а розум став довірливий Самсон.(Ліна Костенко)Кільцеве, охоплююче, оповите: АББА.Вічний революціонер,Дух, що тіло рве до бою,Рве за поступ, щастя й волю,Він живе, він ще не вмер.(І. Франко)Початкове — римуються перші слова у строфі:Милий друже!Скільки роківМи не бачились з тобою...(І. Муратов)Таке римування можна розглядати як звукову анафору, воно рідковживане.Перерване (нерегулярне) — римування, яке з'являється епізодично.Висота, висота піднебесна!Глибина, глибина в океані.І широкі Дніпрові простори,І його чорториї незнані.(М. Зеров)Вате римування — римується останнє слово рядка з словом, що стоїть посередині другого.Как пена морская, на миг возникая,Погибнет, сверкая, растает дождём.(К. Бальмонт)Тернарне (лат. terni — по три): ААБВВБ.Василь Еллан, Василь Еллан!Чи йду на гору, чи на лан,чи рух в заводі чую, бачу,що діє в бистрому строю, —я завжди згадую твоюгарячу, невгамовну вдачу.(П. Тичина)Терційнне (італ. terzina від terza rima — третя рима) — АБА, БВБ...В путі життя, на середині саме,Я опинився в пралісі густомуІ йшов наосліп нетрями-ярами.Аж моторошно робиться самому,Коли згадаю праліс той заклятий.Бір непрохідний в мороці страшному.(Дайте. Переклад П. Карманського)Наскрізне, монорима, монорим (грец. monos—один, франц. monorime) — вірш, у якому всі рядки пов'язані однією римою: ...Когда будете, дети, студентами,Не ломайте голов над моментами,Над Гамлетами, Лирами, Кентами,Над царями и над президентами,Не якшайтеся вы с оппонентами,Поступайте хитро с конкурентами.(О. Апухтін)Там тополі у полі, на волі...(П. Тичина)Енжамбеман (франц. enjambement) — віршовий прийом, який полягає у перенесенні фрази або частини слова з одного рядка у наступний, зумовлений неспівпаданням ритмічної павзи із смисловою.І плач, і крик, і стогін...І важке щось попливло у землю...І ковтнула його могила.И сипать почали на нього груддя.И глухо стугоніла труна.І крики змішані були з риданням оркестру.Лиш ясніла у небі зірка...(П. Тичина)Рідше зустрічається складовий енжамбеман.Великодній дощ тротуаром шовковая зелена ярилась з-під землі.(П. Тичина)
Народне оповідання Полтавщини
Моє мальовниче селище розташоване у звичайній для мене місцевості: нічого особливого тут не трапляється, жителі живуть звичайним життям. Але я б хотіла розповісти історію, яка трапилася зі мною влітку на День мого народження саме у моєму рідному селі. Тато на День народження подарував мені фотоапарат, а також пообіцяв взяти із собою на нічну риболовлю.
І ось наш човен пливе серединою річки. Ясна смуга світла від місяця на воді все ширшає, сяє золотим сяйвом, сягає по річці, неначе золота дорога в якийсь рай, у якесь мрійне царство. Прибувши на острів, тато поклав вудочки, поставив намет та розвів вогонь. Я від радощів фотографувала все, що мені подобалося. Ось по тихенькому стеблі повзе працьовита мурашка, на гілці співає свою пісню пташка, а на воді цвітуть гарні водяні лілії.
Аж ось заходить вечір. Кудись ховаються останні шуми і відгуки довгої літньої днини. Не погасло ще на заході червоне марево, а вже над ним у темряві зажевріла вечірня зоря. А місяць, що млів серед ясного неба сірою малопомітною плямою, під темним крилом ночі відразу ожив і засвітився чарівним вогнем. Мені захотілося сфотографувати цю красу. Від того, що я побачила через фотооб’єктив, у мене перехопило подих. На небі серед величезного розмаїття зірок пливла літаюча тарілка. Спочатку це була малопомітна цятка. Та чим ближче вона наближалася до острова, тим чіткіше було видно її контури. Вона виявилася геть такою, як в книжках та газетах. Я гала за її польотом, як зачарована. То була дивна казкова ніч. Коли настав ранок, мені здалося, що то все наснилося.
Повернувшись додому з татом, я на певний час забула ту чарівну ніч, але яким було моє здивування, коли, проявивши плівку, на нічному зоряному небі ми всі побачили силует літаючої тарілки. Може, то прибульці так вітали мене з Днем народження?
Види римування
Суміжне (парне) — умовне позначення: АА.Я не люблю тебе, ненавиджу, беркуте!За те, що в грудях ти ховаєш серце люте...(І. Франко)Перехресне: АБАБ.Я дуже тяжко Вами відболіла.Це все було, як марення, як сон.Любов підкралась тихо, як Даліла,а розум став довірливий Самсон.(Ліна Костенко)Кільцеве, охоплююче, оповите: АББА.Вічний революціонер,Дух, що тіло рве до бою,Рве за поступ, щастя й волю,Він живе, він ще не вмер.(І. Франко)Початкове — римуються перші слова у строфі:Милий друже!Скільки роківМи не бачились з тобою...(І. Муратов)Таке римування можна розглядати як звукову анафору, воно рідковживане.Перерване (нерегулярне) — римування, яке з'являється епізодично.Висота, висота піднебесна!Глибина, глибина в океані.І широкі Дніпрові простори,І його чорториї незнані.(М. Зеров)Вате римування — римується останнє слово рядка з словом, що стоїть посередині другого.Как пена морская, на миг возникая,Погибнет, сверкая, растает дождём.(К. Бальмонт)Тернарне (лат. terni — по три): ААБВВБ.Василь Еллан, Василь Еллан!Чи йду на гору, чи на лан,чи рух в заводі чую, бачу,що діє в бистрому строю, —я завжди згадую твоюгарячу, невгамовну вдачу.(П. Тичина)Терційнне (італ. terzina від terza rima — третя рима) — АБА, БВБ...В путі життя, на середині саме,Я опинився в пралісі густомуІ йшов наосліп нетрями-ярами.Аж моторошно робиться самому,Коли згадаю праліс той заклятий.Бір непрохідний в мороці страшному.(Дайте. Переклад П. Карманського)Наскрізне, монорима, монорим (грец. monos—один, франц. monorime) — вірш, у якому всі рядки пов'язані однією римою: ...Когда будете, дети, студентами,Не ломайте голов над моментами,Над Гамлетами, Лирами, Кентами,Над царями и над президентами,Не якшайтеся вы с оппонентами,Поступайте хитро с конкурентами.(О. Апухтін)Там тополі у полі, на волі...(П. Тичина)Енжамбеман (франц. enjambement) — віршовий прийом, який полягає у перенесенні фрази або частини слова з одного рядка у наступний, зумовлений неспівпаданням ритмічної павзи із смисловою.І плач, і крик, і стогін...І важке щось попливло у землю...І ковтнула його могила.И сипать почали на нього груддя.И глухо стугоніла труна.І крики змішані були з риданням оркестру.Лиш ясніла у небі зірка...(П. Тичина)Рідше зустрічається складовий енжамбеман.Великодній дощ тротуаром шовковая зелена ярилась з-під землі.(П. Тичина)