Мерілін Монро - відома американська акторка, модель, співачка, а також в собі вона уособлювала символ жіночої краси 50-х років минулого століття. Народилася вона 1 червня 1926р. в Лос-Анджелес . Ще в ранньому дитинстві мати Мерілін, яка мала психічні порушення, віддала дівчинку до інтернату і все своє дитинство вона провела в різних прийомних сім'ях. В 20 років в неї було її перше, невдале зарученя і досить скоро вона подала на розлучення, потім в неї були ще два заручення, але найдовшим із них було третє - її чоловіком став Артур Міллер, але й на цей раз вони вже після чотирьох з половиною років стосунків розійшлися. Приблизно в цей час Мерілін почала будувати свою кар'єру кіноакторки, але не зважаючи на те, до вона мала контракт з 20 th Century Fox і була однією з найзатребуваніших акторок 1950-х, вона була однією з найменш оплачуваних зірок Голлівуду. Справжню славу вона отримала після зйомок у комедіях та мелодрамах: "Ніагара", " Джентельмени ввідають перевагу білявкам" і " Сверблячка сьомого року", де її зовнішність вдало експлуатували і саме тому вона отримала славу секс-символу 50-х років. Але не зважаючи на її активну діяльність у сфері кіно, сама Мерілін мала багато проблем з психічним здоров'ям, які були спричинені дитячими травмами: її мати, яка більшість часу знаходилася в псих лікарні, постійно давила на Мерілін тим самим підсилюючи недовіру своєї дочки до себе; все своє дитинство Мерілін була жертвою сексуальних домагань зі сторони своїх відчимів і як вона сама потім казала "Я ненавиджу чоловіків", але все своє доросле життя вона постійно вступала в близькі стосунки с різними чоловіками тому, що вона мала страх бути забутою, вона хотіла постійно утримувати увагу до себе, щоб почувати себе потрібною. Також вона в своєму щоденнику писала: " Я хочу піти з кіноматографу, або навіть із життя". На жаль, достовірних данних про її психічний стан у нас не має тому, що лікувалася вона виключно у психоаналітиків, які ніяк не намагалися їх до , або навіть просто встановити точний діагноз, але те, що в неї були психічні порушення і духовні травми - це факт. Пішла з життя вона досить рано - 4 серпня 1962 р. у віці 36 років, вона скоїла самогубство прямо у своїй кімнаті піздно увечері. В історії вона залишилась в образі гарної і життєрадістної білявки, хоча насправді зовсім такою не була .
Мерілін Монро - відома американська акторка, модель, співачка, а також в собі вона уособлювала символ жіночої краси 50-х років минулого століття. Народилася вона 1 червня 1926р. в Лос-Анджелес . Ще в ранньому дитинстві мати Мерілін, яка мала психічні порушення, віддала дівчинку до інтернату і все своє дитинство вона провела в різних прийомних сім'ях. В 20 років в неї було її перше, невдале зарученя і досить скоро вона подала на розлучення, потім в неї були ще два заручення, але найдовшим із них було третє - її чоловіком став Артур Міллер, але й на цей раз вони вже після чотирьох з половиною років стосунків розійшлися. Приблизно в цей час Мерілін почала будувати свою кар'єру кіноакторки, але не зважаючи на те, до вона мала контракт з 20 th Century Fox і була однією з найзатребуваніших акторок 1950-х, вона була однією з найменш оплачуваних зірок Голлівуду. Справжню славу вона отримала після зйомок у комедіях та мелодрамах: "Ніагара", " Джентельмени ввідають перевагу білявкам" і " Сверблячка сьомого року", де її зовнішність вдало експлуатували і саме тому вона отримала славу секс-символу 50-х років. Але не зважаючи на її активну діяльність у сфері кіно, сама Мерілін мала багато проблем з психічним здоров'ям, які були спричинені дитячими травмами: її мати, яка більшість часу знаходилася в псих лікарні, постійно давила на Мерілін тим самим підсилюючи недовіру своєї дочки до себе; все своє дитинство Мерілін була жертвою сексуальних домагань зі сторони своїх відчимів і як вона сама потім казала "Я ненавиджу чоловіків", але все своє доросле життя вона постійно вступала в близькі стосунки с різними чоловіками тому, що вона мала страх бути забутою, вона хотіла постійно утримувати увагу до себе, щоб почувати себе потрібною. Також вона в своєму щоденнику писала: " Я хочу піти з кіноматографу, або навіть із життя". На жаль, достовірних данних про її психічний стан у нас не має тому, що лікувалася вона виключно у психоаналітиків, які ніяк не намагалися їх до , або навіть просто встановити точний діагноз, але те, що в неї були психічні порушення і духовні травми - це факт. Пішла з життя вона досить рано - 4 серпня 1962 р. у віці 36 років, вона скоїла самогубство прямо у своїй кімнаті піздно увечері. В історії вона залишилась в образі гарної і життєрадістної білявки, хоча насправді зовсім такою не була .
1. Під вітром, вгинаючи лінії прості, повис нерухомий за вікнами дощ... (Є. Плужник).
2. Вони стояли мовчазні, вдивляючись в далеке минуле своє і своїх батьків і линучи думкою
в майбутнє (О. Довженко). 3. З людьми буває часто так, що добре знаючи колишнього події,
вона сучасності ні в зуб не розуміє (М. Рильський). 4. Лиш хто народу рідного не любить,
тіде по світу тихим жебраком, і просячи до щастя шлях загубить (Д. Павличко). 5. Троянці в
човни посідавши і швидко іх поодпихавши, по вітру гарно поплили (І. Котляревський). 6.
Старий підводиться, і не прощаючись іде, зникає десь внизу за курганом (О. Гончар). 7. Він
дивився на стовп сонячного проміння, що продершись крізь вікно, ліг на стіни чотирма
золотими плямами (М. Коцюбинський). 8. Літак помалу рушив з місця, і пружно
погодуючись на товстих шинах коліс, поїхав по зеленому полю аеродрому (В. Собко).
11. 1. Грає сонце промінцями, білий сніг стає струмками, і співаючи струмки, шлях
знаходять до ріки (М. Стельмах). 2. Виблискувала в лузі річка, і звиваючись, губилася в
зелених шатах надбережного гаю (А. Шиян). 3. Блакитний час прикинувшись водою, тече в
міщаних, чистих берегах (Є. Гуцало). 4. Веслує літо в Хмарну обологу по заводяX
просмоленим човном, і натомивши у мандрівці ноги, лягає день спочити за горбом (Є.
Гуцало). 5. Сонях дістав із грудей золотаве, задимлене серце і закохавшись у ластівку,
ластівці віддає (Є. Гуцало). 6. Іван з жахом побачив, як виткнувшись з-за галузок, застряли
головами бородаті цаи (М. Коцюбинський). 7. Зозуля не тільки кує, а захопившись, ще й
хаваккає (О. Донченко). 8. Про журавлів ти більше не співала, а серцем відчуваючи грозу,
хапливим рухом крадькома втирала солону, теплу і гірку сльозу.