Ще з ночі почав він свою роботу, щоб ранком здивувати весь світ. Кожний кущик, кожне деревце дід Мороз прикрасив по-різному. На кущах глоду порозвішував тонке мереживо. На гілках черемхи — разки намиста. А дубовому листу, що так і не опав восени, доточив розкішні торочки. Всіх обійшов, нікого не минув. Немало потрудився він і біля сосен. Торкнувся кожної глиці і ніжним серпанком оповив крони. І зараз усі сосни, мов купаються в білому мареві. Від цього кожний стовбур ще більш відливає червоним золотом, а верховіття м'яко тане в безмежному просторі тьмяно-срібного неба. Важкі, сизі пасма, боячись згубити свою красу, схилились, завмерли і не ворухнуться. Глибока тиша залягла довкола. Ніщо не шерехне, ніщо не порушить цей урочистий, зимовий спокій. Віддалік сосен — берізка. Та яка берізка! Хіба скажеш, що вона гола, безлиста? На ній розпустилося чудове, біле листя, а на гінкому вітті розкрився весняний первоцвіт. І все на ній біле: і гілля, і листя, і кора. Хто не йде — замилується. А дід Мороз тільки посміхається в сиву бороду: «А що, гарна?». Отакий-то витівник живе у наших краях.
Життя — постійний рух вперед. Неможливо двічі увійти в одну й ту ж саму річку: за мить вода в ній стане іншою, новою. Все навколо змінюється. Так само змінюється й росте сама людина. І дуже важливо, щоб це був не просто приріст біомаси, перебіг певних фізіологічних процесів, а насамперед ріст в духовному плані. Цей ріст неможливий без звичайнісінького накопичення знань, нової інформації. Однак і самих знань буде замало. Знання в поєднанні з високими моральними якостями, бажанням змінити щось на краще сприятимуть великим змінам як в житті окремої людини, так і в житті самого суспільства.
Що значить вчитися? Протягом усього свого життя людина, сама того не підозрюючи, постійно чогось навчається. Дитина, приміром вчиться ходити, вона пізнає світ, вона вже намагається розпізнавати добро і зло, розуміє, що добре, а що — погано. Учень здобуває у школі нові знання, які йому неодмінно знадобляться в майбутньому. Доросла людина з часом набуває певного життєвого досвіду, стає мудрішою, змінюється її світосприйняття: на звичайні речі, які, здавалось, були колись дуже важливими, вона дивиться ніби по-філософськи.
Важливу роль також у житті кожного з нас відіграє самоосвіта. Людина завжди повинна вчитися. Самоосвіта — це не лише цікава, й захоплююча річ, це важлива складова людського життя, що дає неабияку користь. Якщо, наприклад, людина вивчає іноземні мови, вона не просто розширює свій світогляд, а ще й тренує пам'ять, удосконалює її. До того ж, особистість, яка розвиває власні здібності, притягує, зацікавлює людей, з нею завжди хочуть спілкуватися.
Саме тому дуже важливо завжди пам'ятати, що знання змінюють, удосконалюють, прикрашають наше життя, додають йому яскравих фарб. Кожна людина повинна вчитися, повинна намагатися дізнатися щось нове. І недарма давньогрецький філософ Цицерон колись сказав, що непрагнення до знань — це теж невігластво.
Торкнувся кожної глиці і ніжним серпанком оповив крони. І зараз усі сосни, мов купаються в білому мареві. Від цього кожний стовбур ще більш відливає червоним золотом, а верховіття м'яко тане в безмежному просторі тьмяно-срібного неба. Важкі, сизі пасма, боячись згубити свою красу, схилились, завмерли і не ворухнуться.
Глибока тиша залягла довкола. Ніщо не шерехне, ніщо не порушить цей урочистий, зимовий спокій. Віддалік сосен — берізка. Та яка берізка! Хіба скажеш, що вона гола, безлиста? На ній розпустилося чудове, біле листя, а на гінкому вітті розкрився весняний первоцвіт. І все на ній біле: і гілля, і листя, і кора. Хто не йде — замилується. А дід Мороз тільки посміхається в сиву бороду: «А що, гарна?».
Отакий-то витівник живе у наших краях.
Що значить вчитися? Протягом усього свого життя людина, сама того не підозрюючи, постійно чогось навчається. Дитина, приміром вчиться ходити, вона пізнає світ, вона вже намагається розпізнавати добро і зло, розуміє, що добре, а що — погано. Учень здобуває у школі нові знання, які йому неодмінно знадобляться в майбутньому. Доросла людина з часом набуває певного життєвого досвіду, стає мудрішою, змінюється її світосприйняття: на звичайні речі, які, здавалось, були колись дуже важливими, вона дивиться ніби по-філософськи.
Важливу роль також у житті кожного з нас відіграє самоосвіта. Людина завжди повинна вчитися. Самоосвіта — це не лише цікава, й захоплююча річ, це важлива складова людського життя, що дає неабияку користь. Якщо, наприклад, людина вивчає іноземні мови, вона не просто розширює свій світогляд, а ще й тренує пам'ять, удосконалює її. До того ж, особистість, яка розвиває власні здібності, притягує, зацікавлює людей, з нею завжди хочуть спілкуватися.
Саме тому дуже важливо завжди пам'ятати, що знання змінюють, удосконалюють, прикрашають наше життя, додають йому яскравих фарб. Кожна людина повинна вчитися, повинна намагатися дізнатися щось нове. І недарма давньогрецький філософ Цицерон колись сказав, що непрагнення до знань — це теж невігластво.