Ті долини здалека ніби дишуть тобі в лице холодком, лісовою вогкістю, манять до себе в тінь густого старого лісу. ("Кайдашева сім'я" І. Нечуй-Левицький)
Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум'яні губи — все подихало молодою парубочою красою. ("Кайдашева сім'я" І. Нечуй-Левицький)
Веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. ("Кайдашева сім'я" І. Нечуй-Левицький)
Під час третього дзвінка Яна, завжди привітна та врівноважена, не стрималася і почала кричати у відповідь. ("Не озирайся і мовчи" Макс Кідрук)
Марк лежав, склавши під ковдрою руки на грудях, і чекав на запитання про те, що він робив у будинку на Міцкевича… до того, як натрапив на Гришину. ("Не озирайся і мовчи" Макс Кідрук)
У ньому жило багато людей, всі вони працювали на станції, ходили на роботу і поверталися з неї хто коли, отож у бараці хтось та не спав. ("Климко" Григір Тютюнник)
На кладовищі Климко вже не плакав, а лише здригався від холоду в грудях і хрипко зітхав. ("Климко" Григір Тютюнник)
На прощання він поцілував Климка, притиснувши до свого великого живота й лоскотнувши вусами, вийняв з кишені хустку і став умочати її в кожне око по черзі... ("Климко" Григір Тютюнник)
У нашому 21 столітті все рухається вперед: техніка, звичаї, культура і, навіть, навчання. Багато років тому не було можливості отримати хоча б базові вміння . З кожним роком освіта покращуюється, стає більш відкритою і зрозумілою.
Зараз дуже багато учнів навчаються не в школі, а на дистанційному навчанні, тобто власноруч, вдома. Звісно, комусь так зручніше і краще, бо не треба ходити кожного дня до школи та вставати зрання. Але, як на мене, таке навчання не є ефективним, адже через лінощі можна так і не виконати завдання і безвідповідально до цього відноситись.
З особистої точки зору, я б не змогла навчатися самостійно, бо мені дуже важко самостійно опрацювати матеріал. Мені потрібна людина, яка знається по цьому предмету і зможе мені пояснити. Цим я хочу сказати, що дитина не зможе повністю уявити зміст навчального предмету.
Ще однією вагомою частиною є однокласники і спілкування. Якщо школяр буде отримувати освіту вдома, йому буде гірше знаходити контакт, у майбутньому, з людьми, тому що, коли ми навчаємося у школі, то маємо певне коло друзів, співпрацюємо зі своїми однокласниками. І взагалі, у навчальному закладі ми проводимо роки нашого дитинства. Буде сумно їх провести у чотирьох стінах власного дому.
Кожен обирає сам, що йому до душі, але я з сумнівом ставлюся до дистанційного навчання, адже наші роки дитинства мають бути веселими і незабутніми, а навчання має залишитися на достойному рівні.
( Можеш кінець переробити. Мені, наприклад, він не дуже подобається.)
Ті долини здалека ніби дишуть тобі в лице холодком, лісовою вогкістю, манять до себе в тінь густого старого лісу. ("Кайдашева сім'я" І. Нечуй-Левицький)
Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум'яні губи — все подихало молодою парубочою красою. ("Кайдашева сім'я" І. Нечуй-Левицький)
Веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. ("Кайдашева сім'я" І. Нечуй-Левицький)
Під час третього дзвінка Яна, завжди привітна та врівноважена, не стрималася і почала кричати у відповідь. ("Не озирайся і мовчи" Макс Кідрук)
Марк лежав, склавши під ковдрою руки на грудях, і чекав на запитання про те, що він робив у будинку на Міцкевича… до того, як натрапив на Гришину. ("Не озирайся і мовчи" Макс Кідрук)
У ньому жило багато людей, всі вони працювали на станції, ходили на роботу і поверталися з неї хто коли, отож у бараці хтось та не спав. ("Климко" Григір Тютюнник)
На кладовищі Климко вже не плакав, а лише здригався від холоду в грудях і хрипко зітхав. ("Климко" Григір Тютюнник)
На прощання він поцілував Климка, притиснувши до свого великого живота й лоскотнувши вусами, вийняв з кишені хустку і став умочати її в кожне око по черзі... ("Климко" Григір Тютюнник)
Объяснение:
У нашому 21 столітті все рухається вперед: техніка, звичаї, культура і, навіть, навчання. Багато років тому не було можливості отримати хоча б базові вміння . З кожним роком освіта покращуюється, стає більш відкритою і зрозумілою.
Зараз дуже багато учнів навчаються не в школі, а на дистанційному навчанні, тобто власноруч, вдома. Звісно, комусь так зручніше і краще, бо не треба ходити кожного дня до школи та вставати зрання. Але, як на мене, таке навчання не є ефективним, адже через лінощі можна так і не виконати завдання і безвідповідально до цього відноситись.
З особистої точки зору, я б не змогла навчатися самостійно, бо мені дуже важко самостійно опрацювати матеріал. Мені потрібна людина, яка знається по цьому предмету і зможе мені пояснити. Цим я хочу сказати, що дитина не зможе повністю уявити зміст навчального предмету.
Ще однією вагомою частиною є однокласники і спілкування. Якщо школяр буде отримувати освіту вдома, йому буде гірше знаходити контакт, у майбутньому, з людьми, тому що, коли ми навчаємося у школі, то маємо певне коло друзів, співпрацюємо зі своїми однокласниками. І взагалі, у навчальному закладі ми проводимо роки нашого дитинства. Буде сумно їх провести у чотирьох стінах власного дому.
Кожен обирає сам, що йому до душі, але я з сумнівом ставлюся до дистанційного навчання, адже наші роки дитинства мають бути веселими і незабутніми, а навчання має залишитися на достойному рівні.
( Можеш кінець переробити. Мені, наприклад, він не дуже подобається.)