Твір розповідного характеру в художньому стилі про виконання певних дій на основі власних з використанням дієприслівникових зворотів

Я дуже люблю серію книжок про Гаррі Поттера відомої англійської письменниці Дж. К. РолінгХоґвартсі. Прочитав всі сім книжок і подивився всі фільми, що було знято за цими книжками. Але найулюбленішою книжкою серії так і залишилася перша - "Гаррі Поттер та філософський камінь".
Саме з цієї книжки починаються пригоди Гаррі Поттера - хлопчика-чаклуна. Він сирота, бо його батьків вбив злий чаклун Волдеморт. Живе Гаррі в сім'ї Дурслі - з тіткою, його чоловіком та сином. Дурслі пишаються своєю "нормальністю", і ненавидять все, що не є на їхній погляд "нормальним", у тому числі і Гаррі. Як потім узнав Гаррі, Дурслі - маґли, тобто люди без магічних здібностей. Але ж Гаррі - чаклун і має вчитися у школі чарів та чаклунства - Гоґвортсі. 
Саме у Гоґвортсі відбувається більша частина подій, описаних у книзі. На шляху до школи Гаррі знайомиться з Роном Візлі і Герміоною Ґрейнджер, які потім стануть його найкращими друзями, і вперше свариться з Драко Мелжоєм, який стане його ворогом. Діти вчаться, розважаються, розгадують таємниці, попадають у халепи. На друзів чекають небезпечні пригоди, але вони долають всі перешкоди завдяки своїй дружбі. 
На мій погляд, перша книга серії про Гаррі Поттера є фентезійною, але дуже близька до казки. В інших книгах серії, особливо трьох останніх, від казки не остається майже нічого. А ось перша книга запам'ятовується як світла казка про дружбу та взаємодо

У НАПРЯМКУ СЕРЦЯ Наш рідний Львів — це казка, утілена в камінь чарівною силою майстрів-казкарів з усього світу протягом понад семи століть. Після кілька­годинної прогулянки вулицями Львова починаєш відчувати себе мис­лителем загальнолюдського значення. Сюди приїжджають не просто подивитися, а й духовно наснажитися. У ту мить, коли довговічне ка­міння нашіптує про нетлінні цінності, кров по жилах струменить так лагідно, як вода лісового струмочка. Площа Ринок вибудована ще в XIV столітті німецькими реміс­никами характерним їм містобудування, і тому така схожа, скажімо, на центральні майдани Мюнхена, Вроцлава чи Кракова, де посередині стоїть головна муніципальна будівля, завершена вежею, а годинник ударами дзвону відбиває перебіг часу. Опинившись неподалік ратуші, вежа якої увінчує не тільки пло­щу Ринок, а й увесь Львів, відчуваєш величезну концентрацію люд­ської енергії, накопичуваної тут століттями. Відлічивши вгору 408 сходинок ратушної вежі, можна відчути себе 65-метровим велетнем й охопити Львів кількома поглядами. Зору відкривається простора й багата панорама. Повноправними господарями на Ринку від початку XIX століття є Діана, Нептун, Адоніс та Амфітрита, котрі в античному світі керу­вали долями людей і явищами природи. У Львові цих богів поставили наглядати за декоративними фонтанами. Тепер вони, вродливі й гра­ціозні, є втіленням античної краси. З майже побожним трепетом завжди хочеш зробити «коло поша­ни» на Ринку, де тебе радо вітає «галерея» палаців: палац Бандінеллі, Чорна кам'яниця, палац Корнякта, архієпископський палац, палац Любомирських, Венеційська кам'яниця тощо. Кожен здатен знайти у Львові свою вулицю, чи навіть кілька, де, хоч на мить, може відчути себе вічним. Кожен може відчути, як це місто робить людину сильнішою і пробуджує в ній найкраще