творче завдання по твору "iкона"
написати продовження
текст:

роман стрімко переступив поріг бабусиної кімнати. на підвіконні затишно буркотіло радіо. бабусі й не видно було за ковдрами, подушками. коли вона й не спить, однаково лежить із заплющеними очима, піднімається дуже рідко. лице акуратне, дрібненьке, схоже на квіточку.

роман підступив до столу з гарною, святково-легенькою скатеркою. на столі пишалась дешева, темно-синього скла ваза, лежав псалтир, якісь ліки. стояла прикрита рушником ікона. роман узяв її, задерев’яніло засунув за полу і, не глянувши на стару з її подушками, рвучко направився геть.

увечері роман відніс ікону павлуші ханенку. отому, що в канаду до родичів виїхав, як тільки стало відомо, що вже можна і нічого за це не буде. а тепер от погостювати приїхав. каже, що в тамтешніх українців така туга за батьківщиною, що мати який сувенір з рідної україни – їм за велике щастя. хоч рушник вишиваний. хоч ікону. і гроші вони за це ладні заплатити…

роздивившись принесену романом ікону, «канадець» ханенко поклав її на стіл.

- чи ти мене хочеш одурити, чи хто тебе кинув? – верескнув він. – дивись.

ханенко поклав бабусину святиню на стіл, піддів ікону зі зворотного боку ножичком, і на темному дереві забілів папірець із рівними рядками друкованих літер. «…під впливом інженери… згідно з якими архітектурний стиль…»

- хтось узяв рівненьку дощечку, - пояснював ханенко, - наклеїв репродукцію з журналу, а потім лаком покрив. вийшло непогано, - хмикнув, - але на продаж не йде. тобто, - поправився, - на сувенір не згодиться.

коли увечері повернувся брат антон, роман підійшов до нього:

- ікону давно продав?

антон вперся поглядом у темні очі романа.

- давно. з рік тому, у місті.

- нікому не скажу. половину грошей мені оддаси, - мовив похолоділим голосом роман і пішов до хати.

- розказуй хоч всьому кутку, хоч на все село кричи, - насмішкувато крикнув йому в спину антон. – грошей тих давно немає. гроші ті на випускний вечір пішли.

брати встали один проти одного напружені, як покручі. якось дивно покликала до хати мати. бабуся напівсиділа в ліжку. крилом голубки виглядало з-під хустинки срібне пасмо. поруч згорбився на стільці батько. хлопці виструнчились, між ними стала смутна мати з вологим блиском в очах.

- діти… мої… мабуть… до ранку не доживу… - з натугою вилітали з побілілих уст слова. – довго я… ходила… по цій землі… живіть і ви… довго… ікону бережіть… і вона… вас… оберігатиме…

Осінь була суха, небо зоряне. Ледве блищала здалека тоненькою смужкою річка, темнів гай. Сонце тільки зійшло. Садок був уже пожовклий. Нога м’яко ступала по опалому листю, шелестячи сухим шелестом. Повітря було напоєне пахощами від того листя. І ці пахощі, і трохи холодне повітря, і червоне ще сонце бадьорили.У невеличкому круглому гайку було так само, як і в садку: жовто і напівмертво. Видно було, що за кілька часу й цього не буде, сніг укриє все, і все буде мертве. Та дарма! Зараз звідусіль віяло свіжістю, бадьорістю, силою. Це мертве віщувало незабаром живе.Те живе, що має прийти, що неодмінно мусить прийти, чулося в усьому: і в цьому свіжому повітрі, і в тому вічноосяйному сонці, і навіть у цьому жовтому листі, що, зогнивши, мусило дати початок новому буйному життю. Ні-ні, це була не смерть, а відпочинок — відпочинок здоровий, свіжий

Дифузія відіграє величезну роль у природі, у побуті людини і в техніці. дифузійні процеси можуть здійснювати як позитивний, так і негативний вплив на життєдіяльність людей і тварин. однак не у всіх людей є достатнє уявлення про протікання цього явища. актуальність роботи полягає в тому, що вивчення впливу дифузії на життєдіяльність рослин, тварин і людей розширить спектр наших знань про живу природу, продемонструє тісний зв'язок фізики, біології, екології, медицини. дифузія (від лат. diffusio - поширення, розтікання, розсіювання) - це явище, завдяки відбувається взаємне проникнення молекул однієї речовини між молекулами іншої. процес дифузії прискорюється з підвищенням температури. неважко помітити, що в гарячій воді чай швидше забарвлює воду, дифузія протікає швидше. це відбувається тому, що з підвищенням температури збільшується швидкість руху молекул. тому, перш ніж зробити укол пацієнтові, холодний розчин з ін'єкцією лікар нагріває до температури близької до температури тіла людини. виникає питання, чому ж запах у кімнаті поширюється не миттєво, а через деякий час. справа в тому, що руху пахучої речовини в певному напрямку заважає рух молекул повітря. молекули (духів або нафталіну) на своєму шляху стикаються з молекулами газів, які входять до складу повітря. вони постійно змінюють напрямок руху і, безладно переміщаючись, розлітаються по кімнаті. так як частинки рухаються і в газах, і в рідинах, і в твердих тілах, то у всіх цих речовинах можлива дифузія. однак швидкість протікання даного явища для них різна. для підтвердження даного факту пропоную провести експеримент. експеримент. одночасно виконайте три дії: 1. розрізати лимон; 2. опустити в склянку пакетик чаю; 3. на зріз сирої картоплини насипати кілька кристаликів марганцівки. встановіть, як залежить швидкість дифузії від роду речовини. у результаті спостережень буде встановлено, що запах лимона пошириться по кімнаті за кілька секунд, не набагато більше порушено буде часу для того, щоб чай пофарбував воду, а молекули перманганату калію тільки на кілька міліметрів продифундують у картоплю за пару годин. отримані результати свідчать про те, що дифузія протікає швидше в газах, трохи повільніше в рідинах і дуже повільно в твердих тілах. справа в тому, що в газах і рідинах основний вид теплового руху частинок призводить до їх перемішування, а у твердих тілах, у кристалах, де атоми здійснюють малі коливання біля положення вузла решітки, ні.