І .У поданих прислів’ях до виділених слів дібрати такі споріднені, щоб у них відбувалися чергування голосних і записати пари слів. Назвати, які фонеми чергуються, яка роль цих чергувань у вираженні відтінків лексичного значення.
1. Тиха вода береги  ломить. 2. Осінь підганяє, зима не жде. 3. Не кажи  гоп, поки не перескочиш. 4. Хто два зайці гонить, той жодного не зловить. 5. Колос повний до землі гнеться, а пустий угору дереться. 6. Дівка заплетена, а хата не метена. 7. Кинь ячмінь в болото — убере тебе в золото. 8. Гей, звідкіль ти прилетіла, ластівочко мила? 9. Хто знання має, той і мур зламає. 10. Зробив справу — віднеси, п’ять нових захопи. 11. Хто батьківщину любить, того і батьківщина береже.​

Відповідь:

веселий-веселіший,більш веселий, найвеселіший, найбільш веселий

Пояснення:

Що ми використали для утворення форм?

1. Проста форма вищого ступеня - суфікси -іш, -ш до "початкової" форми слова Приклад: щасливий+іш = щасливіший

2. Проста форма найвищого ступеня - префікси най-, якнай- + суфікси -іш, -ш  Приклад : най+щасливий+іш= найщасливіший

3. Складена форма вищого ступеня - слова БІЛЬШ/МЕНШ + "початкова форма слова" Приклад: БІЛЬШ щасливий

4. Складена форма найвищого ступеня - слова НАЙБІЛЬШ/НАЙМЕНШ + "початкова" форма слова Приклад: НАЙБІЛЬШ щасливий

Колись дуже давно люди тяжко працювалм, щоб заробити на хліб, люди сіяли на полях, щоб будо хоч щось поїсти.

Зараз є комбайни, комбайнери, але деякі люди ще працюють руками своїми, орують землю, сіють зерно.

Якщо не буде таких людей, які сіють, орують землю, не буде жито родить і все загибне.

Також, якщо, не будуть збирати зерно на полях, воно почне гнити, засихати.

Раніше на цьому і заробляли на життя.

Зараз покоління розвинене і не хоче працювати своїми руками, тому потрібно цінити тих, хто робить на полях нам хліб.