У реченні поставте потрібні розділові знаки. Підкресліть одним кольором речення, у яких ставиться тире між підметом і присудком, іншим – у яких не ставиться. 1. Краса душі, краса любові…найвища на землі краса (В. Сосюра). 2. Наша Вітчизна…Україна. 3. Сивий коник…то мій брат (Народна творчість). 4. Сонце… в зеніті. 4. Слово…не горобець (Народна творчість). 5. Київ… дуже давнє місто (З газети). 6. У полі пашня…як лава (Народна творчість). 7. Над полем…марево миготіло. 8. У студентів вигляд був…веселий. 9. Найвища честь…довір’я народу (Народна творчість). 10. Вода…наша мама (Народна творчість).

1.      мовивши слово, треба бути йому паном. 2.      не так то він діє, як тим словом сіє. 3.      говори стовпу, а він стоїть. 4.      дай дурневі макогона, то він і вікна поб'є 5.      скільки вовка не годуй, а він все в ліс дивиться 6.      чує дзвін, та не знає, звідки він 7.      вітер віє і не знає, що погоду він міняє 8.      "ти йому слово, а він тобі десять" 9.      " він заткне за пояс любого вашого занюханого службовця, бо тепер сам на цілих двоє сіл службовець. агент! " (в. кучер "трудна любов"), 10.      „він вивів із себе сидора вчора на вулиці через дрібницю"

У нас у дворі стоїть криниця.

Вона старенька, але не дивлячись на це, вона дуже глибока. Вода в ній завжди прозора і прохолодна.

Саме тому мені не дозволяють одразу пити воду з криниці. Я дуже рад/а, що у моєму дворі є така криниця.

Варіант Б

Мамині очі

У моєї мами найгарніші очі на світі. Вони схожі на польові квіти - волошки. Мамин погляд лагідний, теплий, щирий. Він завжди світиться любов'ю до мене і всієї родини. Від матусиного погляду стає затишно на душі. Але інколи, коли я не слухаюсь, очі мами стають сумними. Міняється навіть їх колір - з волошкових вони стають сірими. І тоді мені хочеться виправитися, щоб мамин погляд став знову веселим.

Объяснение:

надеюсь