1. Коли ми поверталися з лісу, уже сутеніло (М. Стельмах).
2. Від річки пахне різким духом притихлої, настояної на теплій кризі й болотних випарах води (Ю. Збанацький).
3. У мене й досі від шаленого буревію шумить у вухах (О. Гончар).
Безособовими (рос. безличными) називаються такі дієслова, які означають дію або стан, що відбувається без участі будь-якої особи: Весніє вже, пахне по підгір'ю мигдалем, але ще холодно і штормить щодня (О. Гончар).
Безособові дієслова означають природні або стихійні явища (розвидняється, вечоріє, засніжило) та фізичний або психічний стан людини (не спиться, лихоманить).
Безособові дієслова мають форму середнього роду в минулому часі й умовному не сиділося, вистачило б) і форму третьої особи однини в теперішньому та майбутньому часі (світає, смеркатиме).
Ганну так само спіткала доля покритки, але Ганна знаходить б вижити. Вона підкидає дитину багатим людям, а сама йде працювати до них наймичкою. Отже, Катерина підкорилася обставинам, але, на мою думку, її не можна засуджувати.
А вчинок Ганни є справді незвичайним! Мене глибоко вразила сила духу, любов до сина, яку виявила Ганна.
Через образи Ганни та Катерини Т. Шевченко розкриває проблему покриток в українському суспільстві XIX століття. Цими образами він стверджує духовну силу, чистоту української жінки та її прагнення перемогти обставини.
Відповідь:
1. Коли ми поверталися з лісу, уже сутеніло (М. Стельмах).
2. Від річки пахне різким духом притихлої, настояної на теплій кризі й болотних випарах води (Ю. Збанацький).
3. У мене й досі від шаленого буревію шумить у вухах (О. Гончар).
Безособовими (рос. безличными) називаються такі дієслова, які означають дію або стан, що відбувається без участі будь-якої особи: Весніє вже, пахне по підгір'ю мигдалем, але ще холодно і штормить щодня (О. Гончар).
Безособові дієслова означають природні або стихійні явища (розвидняється, вечоріє, засніжило) та фізичний або психічний стан людини (не спиться, лихоманить).
Безособові дієслова мають форму середнього роду в минулому часі й умовному не сиділося, вистачило б) і форму третьої особи однини в теперішньому та майбутньому часі (світає, смеркатиме).
Пояснення:
Відповідь:
Ганну так само спіткала доля покритки, але Ганна знаходить б вижити. Вона підкидає дитину багатим людям, а сама йде працювати до них наймичкою. Отже, Катерина підкорилася обставинам, але, на мою думку, її не можна засуджувати.
А вчинок Ганни є справді незвичайним! Мене глибоко вразила сила духу, любов до сина, яку виявила Ганна.
Через образи Ганни та Катерини Т. Шевченко розкриває проблему покриток в українському суспільстві XIX століття. Цими образами він стверджує духовну силу, чистоту української жінки та її прагнення перемогти обставини.
Пояснення: