Моя матуся розумна, гарна, смілива, турботлива. Моя молодша сестричка любить співати, танцювати, грати у м'яча. Мій тато вміє: майструвати, танцювати, грати в футбол, грати в волейбол та баскетбол. Моя тітка вміє дуже смачно готувати їжу, дуже пильно прибирати та допомагати мені з домашніми завданнями. Червонясте, золотисте опадає з клена листя. Нагорбочку, у долині розцвіли волошки сині. Оля, Оксана, Василько і тарас читають цікаву книжку. У наших краях зимують дятли, горобці синички та ін. На столі лежать три книжки: математика, українська мова та читання. У четвертому класі учні вивчають математику, англійську мову, українську мову, природознавство. Учителька розповідала нам про далекі походи, цікаві зустрічі, захоплюючі пригоди.
Необхідність висловлювати і передавати інформацію спричинилася до появи мови, писемності, мистецтва, книгодрукування, телебачення, обчислювальної техніки. Завдяки технічному прогресу виникли певні засоби комунікації, а разом з ними — й цінності. Першим проривом у цьому напрямі стала книга, яку споконвіку любили і поважали. Недаремно народ каже: «Книга вчить, як на світі жить», «Книга —джерело життя», «З книгою жити — з добром дружити». Про роль книги в житті людини писали і майстри поетичного слова. Наприклад, Іван Франко казав:
Книги — морська глибина, Хто в них пірне аж до дна, Той, хоч і труду мав досить, Дивнії перли виносить.
Тривалий час книга була єдиним і основним джерелом інформації. Пізніше долучилася друкована періодика, потім — телеграф, радіо, телебачення і, нарешті, інтернет. Тож на початку XXI століття книга і комп'ютер є найавторитетнішими джерелами інформації. Сьогодні світ переживає процес бурхливої інформатизації. Сучасний комп'ютер пише музику і вірші, малює, грає у шахи, розмовляє. Недавнє досягнення комп'ютерних технологій — «жива» книга (Living Book), за до якої можна не лише читати текст і переглядати малюнки, а й чути голоси персонажів, «оживляти» ілюстрації, грати в цікаві ігри.
Основною проблемою сьогодні є проблема вибору. Як відрізнити потрібну інформацію від непотрібної, глибоку від поверхневої, корисну від беззмістовної та шкідливої?! Доволі часто знання художньої літератури обмежують гортанням детективів. Уміння вибирати книгу чи знаходити інформацію за до комп'ютера — справжнє мистецтво, яким потрібно оволодіти.
Знання не дає людині щастя і мудрості, не рятує від самотності — людині потрібна людина. Книга і комп'ютер— поки що основні джерела інформації, які мирно співіснують, доповнюють одне одного. А що буде далі, на мою думку, покаже час.
Моя матуся розумна, гарна, смілива, турботлива. Моя молодша сестричка любить співати, танцювати, грати у м'яча. Мій тато вміє: майструвати, танцювати, грати в футбол, грати в волейбол та баскетбол. Моя тітка вміє дуже смачно готувати їжу, дуже пильно прибирати та допомагати мені з домашніми завданнями. Червонясте, золотисте опадає з клена листя. Нагорбочку, у долині розцвіли волошки сині. Оля, Оксана, Василько і тарас читають цікаву книжку. У наших краях зимують дятли, горобці синички та ін. На столі лежать три книжки: математика, українська мова та читання. У четвертому класі учні вивчають математику, англійську мову, українську мову, природознавство. Учителька розповідала нам про далекі походи, цікаві зустрічі, захоплюючі пригоди.
Необхідність висловлювати і передавати інформацію спричинилася до появи мови, писемності, мистецтва, книгодрукування, телебачення, обчислювальної техніки. Завдяки технічному прогресу виникли певні засоби комунікації, а разом з ними — й цінності. Першим проривом у цьому напрямі стала книга, яку споконвіку любили і поважали. Недаремно народ каже: «Книга вчить, як на світі жить», «Книга —джерело життя», «З книгою жити — з добром дружити». Про роль книги в житті людини писали і майстри поетичного слова. Наприклад, Іван Франко казав:
Книги — морська глибина,
Хто в них пірне аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
Тривалий час книга була єдиним і основним джерелом інформації. Пізніше долучилася друкована періодика, потім — телеграф, радіо, телебачення і, нарешті, інтернет. Тож на початку XXI століття книга і комп'ютер є найавторитетнішими джерелами інформації. Сьогодні світ переживає процес бурхливої інформатизації. Сучасний комп'ютер пише музику і вірші, малює, грає у шахи, розмовляє. Недавнє досягнення комп'ютерних технологій — «жива» книга (Living Book), за до якої можна не лише читати текст і переглядати малюнки, а й чути голоси персонажів, «оживляти» ілюстрації, грати в цікаві ігри.
Основною проблемою сьогодні є проблема вибору. Як відрізнити потрібну інформацію від непотрібної, глибоку від поверхневої, корисну від беззмістовної та шкідливої?! Доволі часто знання художньої літератури обмежують гортанням детективів. Уміння вибирати книгу чи знаходити інформацію за до комп'ютера — справжнє мистецтво, яким потрібно оволодіти.
Знання не дає людині щастя і мудрості, не рятує від самотності — людині потрібна людина. Книга і комп'ютер— поки що основні джерела інформації, які мирно співіснують, доповнюють одне одного. А що буде далі, на мою думку, покаже час.
(250 слів)