Умова завдання:
Познач складнопідрядне речення з підрядною обставин
А) Оскажи мені, хто твої друзі?
Б) О Погода стояла тепла й сонячна, так що шибки на вікнах аж миготіли.
В) О Микола Михайлович наосліп, бо злива не дозволяла розплющувати очей, по до ящиків з
гербаріями.

Одного разу, я поїхала до бабусі в село і там познайомилася с хлопчиком, його звали Дмитрик. З самого початку він мені здався вічливим і вихованим, адже познайомився зі мною та запропонував погуляти разом.
Поступово, я почала його пізнавати.Охайний, лагідний, спокійний - це все, про нього. З ним дуже весело. Дмирик, багато чого знає і хоче ще дізнатись- допитливий. 
Коли в мене не було настрою він веселив мене, розповідав смішні історії та легенди.
Цей хлопчик, не такий, як усі. Він слідкуе  за своею оснкою і те, як він одягнений, загалом дуже охайний.
Ось з таким дотепним, енергійним і щирим другом я познайомилась влітку.

У бабусі дві внучки у великому місті. На літні канікули вони приїхали до бабусі в гості.

Радіє бабуся. Пригощає внучок черешнями, свіжим медом, варениками. Та дівчаткам найбільше хочеться борщу. Мама розповідала їм, що бабуся варить смачний борщ.

Зварила бабуся борщ. Та сталась одна прикрість. Забувати стала бабуся, що вона зробила. Поки варила борщ – двічі посолила. Поставила дві миски борщу на стіл, за внучок до страви й говорить:

- А чи солила – не пам’ятаю… Стара стала… Ось сіль у сільничці – соліть за смаком.

З’їли дівчатка по ложці борщу – ой, який же солоний! Подивились одна одній в очі, усміхнулись непомітно. Ложка за ложкою – з’їли по мисці та ще трошки попросили. Їдять та дякують бабусі:

- Смачний борщ, бабусю! Завтра ми тобі варити обід помагатимем!