Моя мама – найкраща мама у світі. І її руки випромінюють добро та світло. Колись вони сповивали мене і гойдали. А потім допомагали робити перші кроки. Вони заспокоювали мене, коли щось не виходило. Потім мамині руки перший раз збирали мені портфелика до школи. Мама тримала мене за руку, коли вела у перший клас.
Коли я хворію, мама обов’язково пригорне мене до себе, приголубить. Вона робить мені гарячий цілющий чай, приносить ліки. Ії ніжні руки, мабуть, вміють лікувати, і скоро я вже одужую.
Мамині руки трудящі, вони не знають спокою. Ці руки дуже рідко відпочивають. З ранку до вечора вони трудяться: на роботі, вдома. Своїми добрими руками мама готує нашій родині смачні сніданок, обід та вечерю. Вона турбується про нас не тільки словом, але й справами. Я навіть знаю слова з пісні, що присвячені маминим рукам: «Мамині руки - колиска моя. Хліб у долонях, що сонцем сія».
Ми не завжди цінуємо все, що для нас робить мама. Часом ми не слухаємося її, погано себе поводимо, або забуваємо подякувати за її турботу. Але дар від маминих рук – найдорожчий у світі. І про це потрібно пам’ятати. Дуже важливо віддячувати мамі за ласку її добрих рук. Можна до й по господарству, власноруч змайструвати для неї подарунок, принести їй якісь солодощі. Можна навіть просто підійти та поцілувати її теплі руки. І сказати слова подяки.
Рідний край Мабуть,рідко знайти ту людину яка б не захоплювалась своїм ріним краєм,його барвами,різноманітністю.Не всі люди цінують красу природи,вони то ломають гілки дерев,в лісі після невеличкого пікніка залишають сміття.Люди не помічують яка краса навколо них,авжеж,тепер в сучасному світі люди більшість свого часу проводять за телефонами,компютерами,тощо.А деякі люди вони зацікавлюються природою,все більше і більше хочуть знати про неї.І також й садють дерева,квіти. Рослиність України дуже багато й різноманітна. Без рослин життя наше було б похмуре,сіре.Ці квіти — наші обереги, окраса життя, символи української землі, історія нашого народу.,пісень про природу.
Моя мама – найкраща мама у світі. І її руки випромінюють добро та світло. Колись вони сповивали мене і гойдали. А потім допомагали робити перші кроки. Вони заспокоювали мене, коли щось не виходило. Потім мамині руки перший раз збирали мені портфелика до школи. Мама тримала мене за руку, коли вела у перший клас.
Коли я хворію, мама обов’язково пригорне мене до себе, приголубить. Вона робить мені гарячий цілющий чай, приносить ліки. Ії ніжні руки, мабуть, вміють лікувати, і скоро я вже одужую.
Мамині руки трудящі, вони не знають спокою. Ці руки дуже рідко відпочивають. З ранку до вечора вони трудяться: на роботі, вдома. Своїми добрими руками мама готує нашій родині смачні сніданок, обід та вечерю. Вона турбується про нас не тільки словом, але й справами. Я навіть знаю слова з пісні, що присвячені маминим рукам: «Мамині руки - колиска моя. Хліб у долонях, що сонцем сія».
Ми не завжди цінуємо все, що для нас робить мама. Часом ми не слухаємося її, погано себе поводимо, або забуваємо подякувати за її турботу. Але дар від маминих рук – найдорожчий у світі. І про це потрібно пам’ятати. Дуже важливо віддячувати мамі за ласку її добрих рук. Можна до й по господарству, власноруч змайструвати для неї подарунок, принести їй якісь солодощі. Можна навіть просто підійти та поцілувати її теплі руки. І сказати слова подяки.
Мабуть,рідко знайти ту людину яка б не захоплювалась своїм ріним краєм,його барвами,різноманітністю.Не всі люди цінують красу природи,вони то ломають гілки дерев,в лісі після невеличкого пікніка залишають сміття.Люди не помічують яка краса навколо них,авжеж,тепер в сучасному світі люди більшість свого часу проводять за телефонами,компютерами,тощо.А деякі люди вони зацікавлюються природою,все більше і більше хочуть знати про неї.І також й садють дерева,квіти. Рослиність України дуже багато й різноманітна. Без рослин життя наше було б похмуре,сіре.Ці квіти — наші обереги, окраса життя, символи української землі, історія нашого народу.,пісень про природу.