Установіть відповідність між розділовим знаком та реченням, у якому його пропущено, 1 кома 2 двокрапка 3 тире 4 крапка A Садом я блукаю тихою ходою, рум"яніе вечір од зорі за- грав яблука доспілі виснуть наді мною, що колись про них я в Рильського читав (В. Оосюра). Б Ні, ябне став тебе вогнем палити, з тобою б розквитався без жалю я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю (В. Симоненко). В Попадавсь ім багач у руки вони його оббирали, а попадав- ся вбогий вони його наділяли (Марко Вовчок). г Ще не знав тоді малий, що хоч як важко доводиться іноді серед людей, але без них не можна (П. Загребельний). Д Став почувать, що скоро минеться для нього розкіш і воля стиха гомонить він про щось таємниче (М. Iльницький). з комою
Початок подорожі був присвячений славному Кам’янцю, що на Подолі. Екскурсовод знайомив нас із старим містом та його чудовою архітектурою, околицями з прекрасними краєвидами. Ми побачили стародавні храми, церкви, величні споруди, міст між двома правими берегами Смотрича, і,звичайно, одне із семи чудес України – Кам’янецький замок. Він знаходиться на острові, який оточений каньйоном. Саме поєднання різних культур на маленькому острівці робить його неповторним. Атмосфера давнини витає у замку, і складається таке враження, що ось-ось із-за кам’яної стіни вибіжить воїн в обладунках або вискочить бравий козак на коні.
Ліцеїсти мали змогу побачити панораму міста не лише вдень, а й увечері: навіть фотографії не зможуть передати побачене на власні очі. Місто просто зачарувало всіх туристів.
Объяснение:
Надворі стояла страшенна негода: сніг, мороз, лютий вітер.
Зазвичай у таку погоду наша сім'я збирається на кухні й готує смаколики, які враз піднімають настрій, але того дня нам закортіло піти до річки. Ніхто й не підозрював, що станеться таке нещастя.
Вирушивши на прогулянку в усіх був гарний настрій. Отже чотири
закутані людини прямували до річки. По дорозі зустрівся велетенський гриб. Поки усі дивувалися, мовляв, звідки гриби взимку і навіщо якась нечемна його зламала, непомітно зникла моя сестра.
Тато першим збагнув, що зникла Вероніка. Тим часом, моя сестричка побачивши качку побігла до річки. Не помітивши, що крига ще тонка вона подалася за птахою. Тато кинувся до доньки, але не встиг. Крига тріснула і сестра опинилася по пояс у воді. Вмить Вероніка вже була в батька на руках і увесь гурт йшов додому. Мама весь час повторювала: «От недотепа! І як так можна було?! Яка невдача!»
Згодом сестричка вже сиділа під ковдрою і пила чай з малиною.
На щастя вона не захворіла.
Відтоді Вероніка вже ніколи не виходила на замерзлу річку.
Объяснение:
Правда, здесь юмором и не пахнет...(
Надеюсь