Це таке речення, яке складається з однієї головної та кількох підрядних частин(дві та більше).
Поділяють:
- з послідовою підрядністю;
- з однорідною підрядністю;
- з неоднорідною підрядністю.
1. Послідовною підрядністю називається такий вид підрядності, коли перша підрядна частина залежить від головної, друга - від першої підрядної частини, третя - від другої.
2. Однорідною підрядністю називається такий вид підрядності, коли однакові за значенням підрядні частини відносяться до одного члена головної частини чи до всієї головної частини в цілому.
3.Неоднорідною підрядністю називається такий вид підрядності, коли:
кілька підрядних частин відносяться до різних членів головної частини; одна підрядна частина пояснює один із членів головної частини, а друга - головну частину в цілому.
1) семантична неподільність; 2) відтворюваність у готовому вигляді;
3) наявність емоційно-експресивного забарвлення;
4) сполучення двох і більше слів, що можуть мати переносне значення;
5) стійкість граматичних категорій і усталеність порядку слів;
6) спільність синтаксичної функції для всіх його компонентів.
Основним джерелом творення і поповнення фразеологізмів є жива народна мова, з якої надходять у літературну влучні вирази, дотепи, жарти. Такі вислови пов'язані з обрядами, звичаями, побутом і характером народу.
Відповідь:
Це таке речення, яке складається з однієї головної та кількох підрядних частин(дві та більше).
Поділяють:
- з послідовою підрядністю;
- з однорідною підрядністю;
- з неоднорідною підрядністю.
1. Послідовною підрядністю називається такий вид підрядності, коли перша підрядна частина залежить від головної, друга - від першої підрядної частини, третя - від другої.
2. Однорідною підрядністю називається такий вид підрядності, коли однакові за значенням підрядні частини відносяться до одного члена головної частини чи до всієї головної частини в цілому.
3.Неоднорідною підрядністю називається такий вид підрядності, коли:
кілька підрядних частин відносяться до різних членів головної частини; одна підрядна частина пояснює один із членів головної частини, а друга - головну частину в цілому.1) семантична неподільність;
2) відтворюваність у готовому вигляді;
3) наявність емоційно-експресивного забарвлення;
4) сполучення двох і більше слів, що можуть мати переносне значення;
5) стійкість граматичних категорій і усталеність порядку слів;
6) спільність синтаксичної функції для всіх його компонентів.
Основним джерелом творення і поповнення фразеологізмів є жива народна мова, з якої надходять у літературну влучні вирази, дотепи, жарти. Такі вислови пов'язані з обрядами, звичаями, побутом і характером народу.