Відредагуйте помилки, пов’язані з неправильним уживанням займенників. Підкресліть анорматив, над ним вкажіть правильний варіант.
1. Молода, прогресивна частина парламенту – це майбутнє країни: на них виборцями покладено великі надії. 2. Досвідчені працівники багато часу присвячують роботі з перспективною молоддю, допомагаючи їм збагнути основи майбутньої професії. 3. На сесії Верховної Ради парламентський комітет з питань бюджету виклав його бачення основного фінансового кодексу країни і подав на розгляд уряду його пропозиції. 4. Голодомор 33-го року був нічим іншим, як планомірним етноцидом проти свідомої національно та працьовитої частини українського селянства, в результаті якого кращий їх цвіт зів’яв навіки. 5. Відомості з літописів та археологічні дослідження дають можливість відтворити структуру давнього міста, довідатися про елементи їх архітектури, з’ясувати специфіку господарювання їх мешканців. 6. Якщо вимагається затвердження документації, то їх підписують виконавці розпорядження, а затверджує керівник установи. 7. Заввідділенням звернувся з заявою до директора, в якій висловлює прохання надати собі додаткову місячну відпустку. 8. Діловодство – це діяльність, яка охоплює процес укладання документації, а також організацію роботи з ними під час здійснення управлінської діяльності. 9. Однією з головних передумов підписання стратегії стала нова бюджетна лінія, згідно з яким на транскордонну співпрацю передбачається виділити більше 186 мільйонів євро. 10. Можна навести свіжий і досить кумедний приклад: суперечка, який подає “Українська правда”. 11. Земельна ділянка, що використовується санаторієм, має рекреаційне призначення, через це на ньому заборонена нецільова діяльність. 12. Так і нерозумній нашій молоді, задуреній російськомовною попсою, рингтонами, серіалами і детективами, здається, що, перейшовши на калічену російську, вони стають сучаснішими, крутішими. 13. Але збільшення медової продукції потребує й відповідного його експорту.
Мова. Навчатись їй так просто й одночасно так складно. Українська мова живе всередині нас. Навіть не вивчаючи її, без проблем розуміємо, бо це наша мова. Ми українці, і нам соромно не знати своєї власної мови, соромно не намагатись розвивати своє мовлення.
Так, українську мову ми вчимо в школі, але для справжнього володіння нею цього недостатньо, треба самотужки додатково займатись.
Необхідно багато читати. Читати вголос і про себе, читати не лише художню, а й публіцистичну літературу. Саме таким чином я покращую свій лексичний словниковий запас, вчусь володіти літературною мовою.
І чим більше я читаю, тим кращим, і я це помічаю, стає моє мовлення.
Але всі ці знання так і залишились би в теорії, якби я не спілкувався. Спілкуючись рідною мовою, я можу помітити свої власні помилки, виправити їх. Слухаючи своє мовлення, я помічаю, чого мені бракує, на що звернути увагу, з чим виникає найбільше проблем, де найбільше помилок.
Останнім часом у нас приділяють велику увагу українській мові. Ми частіше чуємо її — і по телебаченню, і по радіо, і навіть на вулиці. Завдяки телевізору та радіо ми, непомітно для самих себе, вивчаємо мову, вчимось розуміти її. До речі, диктори надають інформацію суто літературною мовою, враховуючи всі вимоги до її вимО
ви, і це для нас корисно. Отож, ще один засіб навчання мові — це телебачення та радіо. Я намагаюсь уважно слухати, запам’ятовувати, одним словом — навчатись.
Так, це складно. Процес пізнання дуже повільний, тут неможливо поспішати. Навчатись необхідно вдумливо, старанно, інакше найголовнішого можна не помітити.
Але я не боюся складнощів, невдач, адже я працюю, отже — розвиваюсь. Без мови немає жодної країни, а це значить, що я зобов’язаний знати свою мову, адже «мова — це щось далеко більше за механічний зв’язок між людьми, це відбиток свідомості людини — це прояв її».