Відредагуйте речення та виправте помилки, пов’язані із вживанням відокремлених членів речення
1 У цій долині нічого не росте, там не живе жодна жива істота включаючи мікроорганізми
2 Себастьян показав цього листа своєму приятелеві, і Чиж-Вишенський читаючи ніяк не міг повірити, що лист написала героїня скандальних хронік.
3 Олівер вставав о шостій годині ранку, вибігав у поле, зривав усі дикі квіти, що траплялися йому по дорозі, і навантажений запашними букетами повертався додому
4 Івашко нічого не розуміючи пішов до червоної цятки, яка блимала над струмком
5 Батько мій на прізвище Крейцнер був родом із Бремена й оселився спочатку в Гуллі.

С тех пор как мы купили первую машину я дико заинтересовалась автомобилями. Надо сказать что меняли мы машины уже четыре раза. По разным причинам это всё происходило (авария, угон, переезд в другой город). Да-да всё было.))) Ну так вот теперь я спец по автомобилям не хуже своего мужа.)) Потому как доверить только ему одному выбор новой машины каждый раз не решалась. Всё-таки машина это не ведро картошки, а мужики все идиёты, ну это мы знаем, да?))) Теперь когда мы едем по городу я обожаю рассматривать другие машины и сравнивать со своей. А ещё я люблю просматривать разные автосайты и читать об  автомобильных новинках . Сейчас почти каждый день появляется информация о том что такая-то известная компания выпустила новую модель уже известной марки или запустила в производство какую-то совершенно новую марку. Ну так вот я обожаю читать про разные суперские навороты в этих иномарках. А вот когда читаю что у нас в стране в каком-нибудь городе наладили выпуск выпуск машин на иностранной линии, честно говоря становится грустно. Потому что деньги на ветер... Кто на них ездить то захочет? Цена наверняка будет как на иномарки, а качество фиии. :((

Кожна людина по-різному визначає мету свого існування, але мету треба мати — інакше то буде не жит-тя, а животіння.
У житті важливими є і принципи. Добре навіть, коли вони викладені для себе у щоденнику.
Одне правило має бути в кожної людини: треба прожити життя гідно, так, щоб не соромно було згадати.
Гідність вимагає доброти, великодушності, уміння не розчаруватись і, не стати егоїстом, а бути правди-вим, вірним товаришем, знаходити радість у до ншим.
Заради гідності потрібно вміти просити вибачення. Визнати перед іншими свою помилку — краще, ніж хитрувати й брехати.
Треба прожити життя з гідністю, так, щоб природа, яка працювала над нашим удосконаленням, не була ображена.