Відредагуйте сполуки 1. Виїхав у еміграцію

2. Жовтогаряче фонове тло

3. Фіктивна вигадка

4. Справжній фейк

5. Зайняли перше місце

6. Сильний богатир

7. Убогі злидні

8. Здійняв руку

9. Несла позитивний вплив

10. Долоні рук

Фонетичні засоби стилістики:*.частота вживання фонем у текстах різних мовних стилів;*.звукові повтори, їх співвідношення і функції;*.рима;*.звуковідтвореннятазвуконаслідування.1.Частота вживання фонем у текстах різних мовних стилівСинонімічною назвою такого аналізу мовних явищ є кількісний метод або метод статистичного підрахунку. Предметомкількісного підрахунку можуть бути фонеми, морфеми, форми слів, члени речення, словосполучення та ін. Дослідженнями в цьому напрямку займались такі українські мовознавці як: І.Чередниченко, С.Перебийніс, В.Коптілов та інші.Результатами їх досліджень були висновки, що «у текстах науково-популярної і газетної мови помітно нижча частотавживання голосних у наголошених складах — від 27,5% до 30,2% проти 33-37,9% в уривках мови художньої літератури. Це можна пояснити тим, щов науковій і журнально-газетній мові частіше вживаються багатозначні слова, отже, голосні фонеми в таких текстах рідше потрапляють у наголошені склади, ніж це буває в народно-розмовній мові і в мові художньої літератури».1Окрім того, було зроблено підрахунки, що в текстах драматичних творів є низькою частотністьсонорних приголосних; в поезії м'які приголосні становлять середню частотність, а голосні — низьку. Кожна із закономірностей свідчить про надання тексту певного стилістичного ефекту (нюансу). Пр.: ефект очевидної звучності поетичних рядків, їх внутрішньої потужності, енергії тощо.2.Звукові повтори, їх різновиди та функціїФонетичні повтори можуть виступати втексті на межі фонетичного та лексичного, фонетичного та морфологічного рівнів. До фонетичних повторів, які не мають співвідношення з одиницями інших мовних рівнів відносять:*.анафору;*.епіфору;*.алітерацію;*.асонанс.3.Рима.Суголосся закінчень у суміжних та близько розташованих словах, які можуть бути на місці клаузул або перебувати в середині віршового рядка.Рима має велику кількість різновидів, серед яких:*.зовнішня та внутрішня;*.повна та неповна;*.чоловіча та жіноча;*.дактилічна та гіпердактилічна;*.граматична та неграматична;*.складена;*.глибока;*.поясна;*.суміжна;*.омонімічна;*.«перервана».4.Звуконаслідування та звуковідтворенняЦі два поняття є невід'ємними і часом звуконаслідування розглядають як різновид звуковідтворення.Власнезвуковідтворенняє включення у текст переданих фонетичними засобами мови криків тварин і птахів, звуки машинй іншої техніки. Воно, зазвичай, вирижається через неповнозначні слова, через звукові комплекси, які творяться авторами самостійно і не належать до мовної системи.Звуконаслідування— це відображеннязвуків навколишньої дійсності за до спеціально дібраних слів, як і впопередньому випадку, але цього разу у їх складі повторюються фонеми, які, безпосередньо, нагадують відповідні звуки.Отже, за до засобів фонетичноїстилістики (фоностилістики) формується«краса й комунікативна принадність художнього тексту, слів у ньому. Вони вагомо впливають на довершеність, поглиблення змісту висловлюваного».2Тобто, ці засоби існують в творі не як його зовнішня окраса, а є певними прийомами для оформлення його змісту і по-різному реалізовуються в кожному конкретному контексті.

- Доброго ранку, діти
- Доброго ранку, Маріє Олександрівне
- Діти, чи знаєте ви щось про другорядні члени речення?
- Так, їх існує тільки три. Це додаток, означення , обставина,- віповів учень на запитання вчительки
- Так, ти правий. Другорядні члени речення поділяють на три типи: додаток, означення, обставина. Додатком називається другорядний член речення, що означає предмет, на який спрямована дія або розповсюджується стан чи ознака, і відповідає на питання непрямих відмінків кого? чого? ким? чим? кому? чому? кого? що? на кому? на чому? Хтось може нависти приклад речення з додатком?
-Ми пішли до бабусі, Ми- це підмет, пішли - це присудок, до бабусі-це додаток. Це речення складається з головних та другорядних членів речення,- відповіла відмінниця.
- Так, молодець. Гарно засвоїла минулий матеріал про головні члени речення. Означенням називається другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий? (у всіх родових, числових і відмінкових формах) скільки? Хтось може навести приклади?
- Я маю гарне взуття . Гарне- це означення.
- Молодець. Обставинами називаються другорядні члени речення, які вказують на місце, час, мету б дії. Ось приклади речення з обставиною, напишіть у себе в зошиті. Це буде вашим домашнім завданням