Відредагуйте текст. Силует нашого пам'ятника вражає грандіозність
монумента . Архітектор Костір, скульптор Закревський
Орден Слави на нашому пам'ятнику — це Зірка
„Брацька могила була споруджена у 1956 році. У 1985
році було зведено брацьку могилу. Зведена вона була
за народні кошти . Меморіал слави в Решетилівці — це
памятка про визволення Решетилівки . Біля пам'ятника
височить велика стела . Стела зроблена із нержавіючої
сталі , а пам'ятник з бронзи. Скульптору прийшлося
довго працювати, щоб виготовити ці глиняні
скульптури. Перед стелоює плити памяті. Їх
нараховується понад двадцять шість . З двадцяти шести
плит одна створена для воїнів афганців , Віталія
Пустовара і Ігоря Веклича . Ці хлопці загинули
виконуючи інтернаціональний обов'язок в
Афганістані. Вони училися в нашій школі імені І. Л.
Олійника у 10- в класі . Наша школа ніколи
незабудуть про них Перед стелою стоїть вічна сторожа
—це ялинки. У парку сорока річчя перемоги
знаходиться вічний вогонь. Кожного девятого травня
біля меморіалу слави збирабться люди, щоб відзначити
День Перемоги у великій вітчизняній війні.
У кожного народу є свої традиції. Їхня історія досягає в глибину століть, сполучає в собі подання про світ, відношення до релігії, ознаки побуту
В останні роки ми часто звертаємося до традицій, тому що усвідомлюємо себе частиною великого народу з найбагатшими досягненнями культури. Той, хто не знає свою культуру й чурается свого язика, не може з повагою ставитися й до культури інших народів
Усвідомлення своєї причетності до великого народу — є усвідомленням себе самого, усвідомленням своєї значимості вмире.
Моє перше знайомство з народними традиціями відбулося давно, коли я був ще дуже маленьким
Було мені років 5 — 6, коли я сам свідомо поніс вечерю до свого хрещеного. Тепер я знаю, що було це на Святвечір перед Різдвом. На вулиці вже стемніло, але ніхто не боявся темряви, дітей було дуже багато, хто ніс вечерю до родичів, а хто — колядував. Тоді я вперше почув колядки. Придя додому, намагався згадати почуте на вулиці, але не зміг. Моя прабаба розтлумачила мені й значення слів з почутої колядки, і самого обряду
Але самі повні враження про народні обряди я привіз із Львова. Разом з іншими учнями нашої школи два роки тому назад я побував на екскурсії в цьому стародавнім місті. Наша подорож була не тільки цікавим, але й пізнавальним, тому що ми не просто гали народні різдвяні обряди, але й приймали в них участь. Повернувшись додому, я навчив своїх друзів різдвяних пісень, почутих там, а в наступному році ми й самі ходили колядувати. Так що всі Святки пройшли незабутні. З тих пор я цікавлюся традиціями інших народів. Я із задоволенням читаю книжки, які містять свідчення про історію й культуру того або іншого народу, я порівнюю наші звичаї із традиціями інших регіонів України й інших слов’янських народів
Скільки обрядів довелося мені побачити. А скільки ще прийде побачити! Адже мир такий великий, життя так дивне, а традиції допомагають збагатити її.
Моя улюблена телепередача «Поки усі вдома». Моїм батькам і братові вона теж подобається, так що ми дивимося її всі разом. У цій програмі ми зустрічаємося з цікавими людьми.
Вони розповідають нам про себе і свою роботу, знайомлять із членами своїх родин. Атмосфера на цій передачі дружня і неофіційна. Учасники часто розповідають забавні історії і жартують. Іноді мені здається, що вони в нас у гостях, вони — наші близькі друзі і сидять з нами в нашій вітальні. Ще одна відмітна риса цієї передачі — це та частина, де розповідають, як зробити самому різні речі. Особливо цим цікавиться мій брат. Він часто пробує зробити те, що вони описують. Крім всього іншого, я люблю цю передачу за те, що вона робить нашу родину ще дружнішою.