В усіх реченнях є порівняльний зворот, окрім А. Вузенька вулиця заквітчалася зеленню мов пастушка й тиснеться поміж хати,
аж сухі плоти розвалює на перегинах...
Б. Тут загомонить дітьми як базаром там подражнить собак під тином, а там знов
на людське подвір’я загляне тишком крізь дірку.
В .Мартинові гадки спорхують як ті курчата з-під коней бо десь там, перед вікнами,
загримів знайомий голос Микити.
Г. Дай бог оце дитину, на щастя, до хати, ну і свіжий клопіт, як самі знаєте.
Д .Водомороз сидів нерухомо і здавався вирізьбленим з дорогого каменю, немов
штучна іграшка.
Весняну пору ми чекали довго. Всім вже набридло кутатися в теплі шуби, дублянки і пальто. Хочеться вільно гуляти на вулиці, виїжджати з батьками на природу. Всі вже скучили по зеленій травичці, по листочках на деревах, за кольорами на клумбах.
І ось, нарешті, підталий сніг став зменшуватися день від дня. Вчора я визирав вранці у вікно, і бачив, що він ще лежить на даху магазина. А сьогодні снігу на даху вже не стало! Земля оголилася і з’явилися на світ божий перші зелені паростки. Я люблю гати за ними, люблю перевіряти, як вони стають більші день від дня.
Дні стають довшими, і тому можна більше часу проводити на свіжому повітрі. І вечора вже тепліші, можна прогулюватися, а не ховати носи в теплі коміри і мчати додому. Люди вже не так квапляться додому, як в зимові холоди. А у дворах грає безліч дітей.
Бруньки на гілках дерев і на кущах поступово набухають під весняними дощами і розкриваються. Клейкі листя вибираються назовні, під сонячні промені. Ці молоді листочки дуже яскравого і світлого зеленого кольору! Такого кольору більше ніде не побачиш, він, напевно, придуманий тільки для весняних листочків.
Радіє природа, дзвінко щебечуть пташки, у дворах заливисто гавкають собаки. Радіють і люди теж. Весна всім несе оновлення !