Відповідь криється в самому висловлюванні,адже ни відкривши свою душу,сердце "відполірувати" розум не можливо порозумітися із суспільством. як багато людей,в наш час,дуже часто закриваються в собі,задля того щоб зрозуміти,осмислити свої помилки,поведінку,вчинки. але можна так надовго закритися,що не встигнеш оком змигнути як відцуєш - час плине без тебе,і намагаєшься наздогнати,та марно треба його наздогнати і як найшвидше. але моя думка така - треба менше закриватися в собі,і більше віддаватия світові: почуттям,емоціям,думкам в решті-решт. і з рештой зациклившись у собі можна так самому і залишитися. потрібно якось розважати себе гулять з друзями,більше часу проводити з близькими людьми,ніколи не нехтувати їхньою увагою,читати по більше книг - ну це,звісно,залежить від самої людини: что на скільки в цьому зацікавлений. отже,на мою думку відповідь заключається у самому питанні - "щастя твоє в тобі самому: пізнавши себе, пізнаєш усе, а не пізнаєш себе, ходитимеш у темряві"
Чому б гетьмана Сагайдачного не зобразити з піднятим у руці мечем, який він отримав з рук королевича Владислава у 1621 р. як нагороду за успішні дії під Хотинською фортецею.
Друзі підійшли до лісу, що виднівся здалеку.
Юність відзначається тим, що в неї світлі думки беруть верх над чорними.
Розмальовування яйця – напрочуд чисте мистецтво, яке втілює в собі високу духовність народу і в сучасну епоху уповільнює занепад традиційної моралі.
Там, де зорі сяють з-за гори, над водою гнуться явори.
Я з радісним серцем вирушаю туди, де на мене чекають найрідніші й найближчі мені люди – мої батьки.
Чому б гетьмана Сагайдачного не зобразити з піднятим у руці мечем, який він отримав з рук королевича Владислава у 1621 р. як нагороду за успішні дії під Хотинською фортецею.
Друзі підійшли до лісу, що виднівся здалеку.
Юність відзначається тим, що в неї світлі думки беруть верх над чорними.
Розмальовування яйця – напрочуд чисте мистецтво, яке втілює в собі високу духовність народу і в сучасну епоху уповільнює занепад традиційної моралі.
Там, де зорі сяють з-за гори, над водою гнуться явори.
Я з радісним серцем вирушаю туди, де на мене чекають найрідніші й найближчі мені люди – мої батьки.
Объяснение: