Випишіть прислівники, які пишуться через дефіс (1 група), разом (2 група), окремо (3 група)- у вигляді таблиці.
Що/разу, без/кінця, у/бік, там/сям, без/вісти, вранці/рано, в/гору, в/ногу, до/вподоби, мимо/хідь, до/краю, в/наслідок, до/смаку, в/знаки, в/нічию, за/кордоном, як/небудь, на/самоті, з/давніх/давен, десь/інде, як/слід, хтозна/як, коли/небудь, зроду/віку.
Завдання2:Записати речення. Виправити орфографічну помилку у прислівниках. Виправлення у словах -підкреслити.
Мало-по-малу Микола Ярошенко вивів коня з подвір'я. На вкруги ні душі, лиш спека нестерпна і сонце не щадно палило все понад Прутом. Ген ген на обрії з'явився ліс. Старі гіллясті буки ледь-ледь пропускали сонячне проміння. Микола повернув коня право руч, шукаючи якого-небудь броду. По тім боці Пруту без кінця краю широченна низина. Бессарабські степи піднімалися злегка в гору. Зліва виднілися темно-зелені ліси, що ближче до Буковини. Справа - дрібнолисті зарослі лози. А на березі ріки Миколу раз-у-раз спиняли яри і кущі. Було як раз після бурі. Сонце по волі хилилося до заходу. Останні краплі дощу беззвучно падали на зволожений мох. Ген ген до обрію настороженно шумів неозорий ліс, оточений біляво-сивою мрякою. З відти виднілася найближча до Кам'янця-Подільського дорога.
І ось одного разу Мурчик зник. Раніше він іноді пропадав на ніч, щонайбільше на добу. А тут не з'являвся вдома тиждень. Всі засмутилися, бабуся боялася, що з котом щось сталося. Вона ходила по вулицях, питала сусідів, але Мурчика ніхто не бачив.
І ось якось ми з бабусею проходимо повз одного будинку, а там сидить біля хвіртки чорний кіт, дуже схожий на Мурчика. Ми зупинилися, а він швидко підбіг та почав тертися нам об ноги. Це був Мурчик. А виявилося, що господарі цього будинку поїхали на кілька днів і випадково залишили кватирку відкритою. Мурчик вліз всередину, бо звідти пахло рибою. Сусіди сушили її в кухні на вікні. І Мурчик в їх відсутність ласував рибкою. А коли сусіди повернулися і помітили, швидко виліз і втік.
Нам з бабусею було дуже соромно за Мурчика, коли сусіди розповідали цей кумедний випадок. Але вони не розсердилися, бо самі забули закрити кватирку. Ми всі посміялися, але потім бачили, як Мурчик часто навідувався до них у двір і довго сидів, стежачи очима за кватиркою, на яку сусіди повісили захисну сітку