Випишіть слова, у яких можливе чергування приголосних звуків:скрутити, дорога, рахувати, мережити, кликати, чекати, торік, засолити, орбіта, смачно, береза, пісня, шлях, полисіти, сидіти, яйце, радіти, скорочення, бачити, хвалити, лебідь, парубок, весна. ​

Любов… А що це таке Любов? Ми так часто говоримо «я люблю…», що вже багато хто не замислюються над змістом цих слів. Але ж Роберт Рождественський прав. Життя кожної людини наповнена любов’ю, та й саме життя теж починається з любові. Кожної людини з першої хвилини народження оточують любов’ю. А маленький чоловічок, почуваючи теплоту й любов з боку батьків, росте й випробовує таке ж почуття до навколишньої, але поки ще не може виразити, показати свою любов до них. І перша людина, кому ми даруємо перші посмішки, а він нам турботу й любов, – це наша мамаБагато поетів присвячували їй свої вірші, висловлюючи подяку за любов і пещення. Адже саме мама завжди знайде потрібні слова, щоб заспокоїти, до у важку хвилину, порадіє твоєму успіху. А тепло її очей і рук здатно розтопити будь-яке «замерзле» серденько. Поети, що писали про героїзм матерів під час Великої Вітчизняної війни й про рідних матерів, призивають не забувати матерів, писати листа, приїжджати в гості. Їм так потрібна наша любов і пещення. 

Що таке любов? Це питання споконвіку хвилює людей: про любов співають пісні, складають вірші, а зараз навіть проводять наукові дослідження. Кажуть, без любові життя нічого не варте. Та ніхто не може визначити, що то за почуття, яке захоплює людину та робить її щасливою, що руйнує долі, коли вмирає. Любов має владу над нами, тому так пише Л. Костенко у своїй поезії: Моя любове! Я перед тобою. Бери мене в свої блаженні сни. Лиш не зроби слухняною рабою, не ошукай і крил не обітни! Як на мене, любов – це таємниця. Проте для себе я її розумію так: любов – це небайдужість. Коли ти відчуваєш тепло, радість, наповненість поруч з кимось, коли проводиш з людиною час та знаєш, що жодна хвилина не втрачена марно, коли хочеться бути поруч знов і знов, а також бажаєш людині щастя та хочеш до й – це й є любов. Також любов – це вдячність та прийняття іншого таким, який він є. Це такий стан душі, коли поруч із кимось у тебе є все для щастя, а весь світ радіє з тобою: Так ніхто не кохав. Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання. В день такий розцвітає весна на землі І земля убирається зрання… (В.Сосюра) Любов буває не лише до іншої людини . Буває любов до Батьківщини, свого рідного краю, того клаптику землі, на якому тобі дорога кожна квітка. Особисто в мене такі теплі почуття асоціюються з мамою та татом, близькими друзями, улюбленим котом, а ще – з нашим домом, деревами у саду, дитячими іграшками, улюбленими книжками, навіть велосипедом! Можливо, це не любов у високому значенні, про яку міркують філософи та митці, проте я вважаю, це також вона. Недарма ж бо слово «улюблений» походить від «любити». Любов буває пристрасною та, нажаль, нерідко сумною. Навіть якщо сам я цього ще відчував, проте присвячені пристрасному коханню рядки не можу читати без того, щоб серце не обняла невідома туга. Мабуть, любов – це те спільне для нас усіх, що ми всі відчуваємо та розуміємо. Тож я зрозумів, що необхідно берегти це світле почуття в серці, турбуватися про людей, яких любиш, оточувати себе лише улюбленими речами та витрачати свій вільний час на улюблені заняття. Таким чином можна наповнити своє життя любов’ю.