Випишіть з тексту порівняння з'ясуйте з якою метою автор їх використовує

поснідавши, гнат узяв сокиру і подався на двір. займався пишний
січневий ранок. золотий промінь сонця перелинув зі сходу на захід, і
вершечки синіх хмар зайнялись червоним полум'ям. сонце, мов здорова
червона діжа, випливало з-за краю землі та обгорталось блискучими
хмарками, що спалахнули від сонячного проміння, мов солома від вогню.
гнат оглянув хуру дров, що привіз учора з лісу, і заходився рубати їх. стук
сокири по сухому дереву далеко котився в рожевому морозному повітрі.
помивши посуду після обіду та поприбиравши в хаті, настя сіла на
лаві під вікном вишивати сорочку й закинула на шию червону та чорну
заполоч. біле шитво вкрило її коліна. настя взялась до роботи та ще раз
глянула на хату. в хаті було чисто та гарно, як у квітничку. з білих стін
дивились гарні боги, заквітчані сухим зіллям, обвішані рушниками.
чепурний комин білів, аж сяяв. долівка була гладенька та жовта, як віск.
веселий ранішній промінь грав на полив'яних мисках, що стояли в
миснику, ушиковані, як військо.
настя любила свою веселу, теплу хату. в сій маленькій хатині зазнала
вона щастя.​

Стверджують, що перші графіті побачили світ ще в Стародавній Греції. Начебто якісь надписи-розмальовки знайшли на вулицях Ефесу, а історики ідентифікували їх як місцеву рекламу проституції. Те, що ми знаємо точно – бум графіті почався у 60-х роках минулого століття у Нью-Йорку, коли місцеві графіті-творці залишали свої імена на вагонах метро. Рух набрав обертів і привернув увагу всього світу, коли у 1971 в The New York Times вийшла стаття про одне з найбільш прославлених «вагонних» імен – TAKI 183. Ще десять років знадобилося, щоб графіті опинилося на стінах будинків і в переходах.

Життя дуже багатогранне. В ньому багато хороших і сумних, справедливих і несправедливих моментів. У багатьох людей іноді виникає бажання піти з життя. Однак бажання жити частіше перемагає. І це правильно. Адже другого шансу вже не буде. Особливо тонко й гостро відчувають ці моменти люди, у яких виявлені серйозні захворювання.

Найчастіше від подібного роду мук страждають люди, що не знають, як знайти свій шлях у житті. Довгі роки вони марно шукають своє покликання, шукають і не знаходять…

Насправді ж, у житті все прекрасно. І моменти радості, й чорні смуги долі. З усього потрібно вміти здобувати науку. Скрізь слід шукати позитивні моменти.

Вчитися брати від життя все не пізно буде ніколи. Якщо ми вчимося, треба віддаватися цьому процесу на всі сто відсотків. Про роботу можна сказати те ж саме. Дихати потрібно на повні груди, танцювати, як в останній раз. Любити, дружити, гуляти потрібно так, ніби завтра може не настати.

Життя потрібно цінувати. Треба змушувати себе радіти дрібницям. Це необхідно для того, щоб відчувати себе щасливим. Не дарма про життя пишуть стільки віршів і знімають стільки фільмів. Життя — це щастя, горе, радість і депресія одночасно. Тільки сильні люди можуть витримати весь натиск і всі проблеми сьогоднішніх реалій. Люди приходять і уходять, народжуються і вмирають. Війни починаються і закінчуються. А життя буде завжди.

Отже, щоб відшукати свій шлях у житті, треба навчитися слухати своє серце, тобто завжди обирати те, що тобі до вподоби.

Объяснение: