Виправте допущені помилки в автобіографії, запишіть правильні варіанти.
Автобіографія Петренка Петра Романовича.
Я, Петренко П.Р., народився .
Я, , народився на Вінниччині, в м. Ямполь.
Став студентом педагогічного університету в Вінниці.
Вступив у Національний медичний університет ім. М.І. Пирогова.
Називний : Книжка
Родовий: Книжки
Давальний: Книжцi
Знахiдний: Книжку
Орудний: Книжкою
МIсцевий: (на\у) Книжцi
⇒Книжки(мн.):
Називний: Книжки
Родовий: Книжок
Давальний: Книжкам
Знахiдний: Книжки
Орудний: Книжками
Мiсцевий: (на\у) Книжках
→Брат(одн.):
Називний: Брат
Родовий: Брата
Давальний: Братовi, Брату
Знахiдний: Брата
Орудний: Братом
Мiсцевий: (на\у) Братi
⇒Брати(мн.):
Називний: Брати
Родовий: Братiв
Давальний: Братам
Знахiдний: Братiв
Орудний: Братами
Мiсцевий: На Братах, У Братiв
→Море(одн.):
Називний: Море
Родовий: Моря
Давальний: Морю
Знахiдний: Море
Орудний: Морем
Мiсцевий: (на\у) Морi
⇒Моря(мн.):
Називний: Моря
Родовий: Морiв
Давальний: Морям
Знахiдний: Моря
Орудний: Морями
Miсцевий: (на\у) Морях
З дитинства мама і тато вчать мене робити хороші, добрі справи. Ці гарні вчинки повинні приносити користь не тільки мені самому, але іншим теж.
Одного разу я зробив особливий вчинок, який тепер згадую з гордістю. Тоді я зустрів навпроти супермаркету маленьку дівчинку чотирьох років. Вона стояла біля пішохідного переходу та плакала. Я запитав її, в чому справа. Вона відповіла, що хоче додому, але боїться перейти дорогу. Я здивувався, чому вона ходить сама. Виявилося, що вона загубила маму у великому магазині.
Я поміркував та здогадався, що мама має бути всередині супермаркету. А дівчинка хотіла бігти додому, вона сказала, що живе десь у багатоповерхових будинках через дорогу. Мала чомусь думала, що мама знайдеться вдома. Але дівчинка навіть не знала своєї адреси! Я не дозволив їй переходити дорогу, бо вона загубилася б остаточно.
Я повів малу назад у магазин та хотів просити охоронця до Але тільки ми зайшли, як до нас підбігла жінка. Виявляється, весь цей час вона шукала доньку в «лабіринті» супермаркету. Вона так щиро мені дякувала!
Я подумав: добре, що я не пройшов повз дівчинку, коли вона збиралася переходити вулицю. І добре, що я не став їй «допомагати», а подумав своєю головою. Так мені вдалося зробити справжій гарний вчинок.
Read more: http://ycilka.net/tvir.php?id=345#ixzz41Ch3aA7v