Вказати складнопідрядні речення з підрядними дії та з підрядними означальними. Пояснити, як ви їх розрізнили. Зробити синтаксичний розбір кожного з речень: Криниця наша ця така глибока, що видно зорі з неї і у ній. (В.Загороднюк.) Червоні яблука в кімнатах насипані, що ніде стать. (Д.Павличко.) Вже так натомився за краєм своїм тужити, що вірші, здавалось, ридають уже під пером. (Л.Костенко.) Стільки років блукав, що вже й сивий я став. (Е.А.По.) Така тепер на світі наковальня, що треба мати нерви, як дроти. (Л.Костенко.) В шумі липи стільки жалю, стільки, скільки щастя в нім. (Й.Коссу.) Такі в пасічників одухотворені лиця, наче з поля в село медові ріки течуть!. (Є.Гуцало.) Чемно вклонилася ти на прощання так, ніби ми й не зазнали кохання. (Г.Гайне.)
Діалог про місто
- Здрастуй! Мене звати Миколка.
- Привіт! Я Мишко. Ти з якого міста приїхав?
- Я з Одеси. А ти?
- А я з Костянтинівки .
- А в якій це області?
У Донецькій.
- Цікаво. Я в Донецькій області взагалі ще не бував. А ти бував у Одесі?
- Так, минулої осені ми їздили на екскурсію до Одеси.
- От добре! Тобі сподобалося наше місто?
- Так, а найбільше мені сподобалися Потьомкінські сходи та гарний вид на морський вокзал. Дуже велична картина. Я обожнюю кораблі. Можливо, стану моряком.
- А в твоєму місті є море? Адже Донецька область має вихід до моря. Вибач, я не дуже добре географію знаю.
- Ні, в нас моря немає, адже ми знаходимося на півночі області. В нас завод металургійний є. Раніше у нашому місті працювало кілька потужних підприємств, але потім вони порозвалювалися.
- Мабуть, Костянтинівка – невелике та затишне місто?
- Так, невелике. Воно було б затишнішим, якби завод не димив та не коптив так. Мешканці міста скаржаться.
- А якщо ти вирішиш стати моряком, то приїдеш вчитися до нас, в Одесу?
- Так, до вашої морської академії. Або до Маріуполя, де є її філіал.