Вкажіть нормативний варіант до тексту з помилковим слововживанням. Напишіть, яку мовну норму порушено.
1. Комісія з жилих питань помітила багаточисельні порушення
2. Хочу насолодитися своїм гарбузовим лате в повній мірі
3. Настрій саме споглядати фарби осіннього лісу
4. Є люди, які не люблять затишок дому й хочуть подорожувати. Що ж на смак і колір товариша нема.
5. Навіть коли на вулиці стає холодно, варто не забувати відкривати вікно для провітрювання
приміщення.
6. Я хотіла жити в приватному будинку, але в порядку виключення вирішила орендувати квартиру. Хоча ділити лєснічну площадку з кимось – неподобство.
7. Якщо в наше відношення до роботи буде халатним, ми не потягнемо розстрочку!
8. З будь-яким вогнем головне притримуватись правил безпеки
9. Цей будинок не житловий! Дивіться навіть замочні скважини промерзли!
10. Чому не можна сходити за хлібом з ложа
Батьківський дім, рідний край, Вітчизна, Батьківщина – слова, якими ми визначаємо місця свого народження, шматочок планети Земля, де проживаємо зі своєю родиною.
Якщо запитати будь-яку людину: «Чи любить вона свій рідний край?», то у відповідь почуєш: «Так, звісно!» Любов до місця, де ти народився, не можна пояснити, вона просто існує у твоєму серці.
Я народилася у селі Велика Білозерка, в наймальовничішому для мене куточку України. Моя Білозерка прекрасна в будь-яку пору року. Навесні усе зеленіє і квітне, усе прокидається від довгого зимового сну й радіє новому життю.
Влітку, під променем сонця, повітря наповнюється ароматом духмяних степових трав, а навколо кружляє тополиний пух.
Восени всі вулиці наповнюються золотом дерев. Ну, а взимку все вкривають гори срібла. Всю цю красу я не проміняю ні за які багатства світу…
Нехай моя рідна Велика Білозерка не така відома у світі, як Київ чи Ялта, та я все одно люблю своє село, пишаюся його історією - а селу вже 242 роки! – і вірю у щасливе майбутнє. І кожен з нас своїми досягненнями, і добрими справами може прославити ім`я своєї маленької Батьківщини…