Вправа 110 (з ключем). Перевір себе. Запишіть речення в такій по- слідовності: 1) з підметами, вираженими іменниками; 2) з підметами,
вираженими займенниками; 3) з підметами, вираженими прикметниками;
4) з підметами, вираженими числівниками; 5) з підметами, вираженими
дієсловами; 6) з підметами, вираженими вигуками.
1. Весна днем красна. 2. Я - нащадок свого роду. 3. Улес-
ливий словами голубить, а справами гудить. 4. П'ятеро
ледачого вмовляли, та працювати не переконали. 5. А нав-
мання блукати вдома не бувати. 6. «Ух» і «ах» у роботі не
до Сон солодший від меду. 8. Кожен щасливий
по-своєму. 9. Сміливі ведуть за собою. 10. Радісно один скаче,
а другий від горя плаче. 11. Волю здобути щасливому бути
(Народна творчість).
Ключ: з початкових букв перших слів речень складіть початок
прислів'я: «... розпочинай головою».​

Літо – це час, який навмисне придуманий для відпочинку. Я так вважаю. Влітку можна відпочивати на природі: на морі, на березі річки, озера, в лісі, в парку або на галявині. А можна відпочивати просто у своєму дворі, на дачі,у затишному куточку. Влітку добре: навколо зелено, квіти. Вечори теплі, світлі, темніє пізно. Цього літа я відпочивав на природі. Ми з батьками виїжджали на берег Дніпра та жили там у будиночку на базі відпочинку. Поруч ріс сосновий бір з високими, золотистими соснами. Там добре було гуляти в сонячні дні. Тато з іншими рибалками ловив у ріці рибу на різні вудки. Він вставав дуже рано, ще тільки займалася зоря на небі. Він будив мене, я сам його просив це робити, тому що хотів з ним на риболовлю. Вранці вода у Дніпрі була тиха. Вона блищала, як дзеркало. Ми ловили рибу, але небагато, бо це була більше спортивна риболовля, ніж добування риби. Удень я відсипався після риболовлі, а потім виходив гуляти. Увечері я ще допомагав татові та мамі смажити шашлики на вогнищі. Ще ми часто брали човен на базі та каталися по озеру. Я навчився гребти дерев'яними веслами! У мене виходить не гірше, ніж у мами. Ми брали в човен своїх знайомих, тітку, яка відпочивала в сусідньому будиночку, її доньку Лізу. Той час літніх канікул, що я не проводив на природі, я провів у місті, у себе вдома. Я грав у комп'ютерні ігри, читав книжки та журнали, їздив на пляж, спілкувався з друзями. Мені сподобався мій літній відпочинок. 

Швидко минає дитинство. Здається, зовсім недавно ми йшли у перший клас, а вже не за горами - випускний. Кожен з нас вже уявляє свій шлях в майбутнє. Хтось бачить себе юристом, хтось лікарем, хтось учителем.
Я теж часто почала замислюватися, ким я стану через 15 років?
Я мрію, що буду лікарем, хірургом. Своєю щоденною працею я рятуватиму сотні життів. 
В мене буде сім*я, люблячий чоловік і двоє хороших дітей. На вихідних ми часто кудись їздитемо, відпочиватимемо. В нас буде гарна квартира, до якої часто навідуватимуться наші друзі. Це будуть і друзі по роботі, і шкільні друзі.
Ми будемо провідувати наших батьків, з якими у нас будуть гарні, теплі стосунки.
Так, кожен мріє досягти чогось у житті, кожен мріє стати успішним, багатим, знаменитим і коханим. Але як би не склалася моя доля, які б повороти не робила фортуна, я знаю одне - і через 10, і через 15, і через 20 років я завжди залишуся українкою, яка любитиме свою Батьківщину, пам*ятатиме заповіти наших предків і ніколи не зрадить своїм принципам. Я буду дотримуватися законів моєї країни, законів не лише конституційних, але й законів людяності.