Выполнить задания к этому тексту: Він ходить з кутка в куток невеликої кімнати - класу академії. Це — екзамен. За дві години, не виходячи з кімнати (тебе просто замкнено), повинен написати музичний твір найскладнішого жанру: церковні чотириголосні антифони*.
Максим підходить до прочиненого вікна. З майдану до найближчих дворищ долітає аромат розквітлих персиків. Середина травня…
…А там, удома, на Вкраїні, зараз цвітуть вишні, сливи; яблуні - мов наречені в ніжно-фіалковій фаті; у білому шумовинні груші; бджоли гудуть… Батько ходить між деревами, кропить їх водичкою, розведеною медом, щоб пахли дерева, щоб принаджувалися бджоли. А мати садить бурячки й квасолю. Розгинає спину й мимохіть поглядає на шлях: чи не син, бува, ото їде? Ой не син, мамо…
Війнуло в кімнату мелодією. Ледь устигає юнак записувати на папері. Відтак ударив по клавішах - і загриміли, забриніли стіни академії. Завмерло все навколо.
Коли через півгодини Максим заграв свої антифони, члени журі були приголомшені. Усі мовчали в заціпенінні. Йому не довелося чекати півдня оцінки. Ось підвівся сивочолий голова комісії - патріарх академії Антоніо Маццоні. За ним - члени журі, ще 30 поважних композиторів та музикознавців. «Сеньйоре Березовський, - вимовив голова, - одностайним рішенням журі вам надається звання академіка. Вітаю вас, великого композитора нашого часу».
ІІ. Виконайте завдання до тексту.
2. Випишіть два простих двоскладних речення (на вибір). Виконайте письмово їх синтаксичний розбір.
3. Випишіть з тексту два складних речення. Виконайте письмово їх синтаксичний розбір.
4. Визначте частини мови слів у реченнях першого абзацу.
1. [Копай усередині себе криницю для тої води], (яка зросить і твою оселю, і сусідську) (Г. Сковорода).
[ ], (яка...) - означальне
2. Наймудріший той, хто прагне й любить робити людям добро (Нар. творчість).
[ ], (хто...) - з'ясувальне
( можливо тут і означальне, адже наймудріший "який?", хто...)
3. Люди, яких можна поважати, вже дорослі (Л. Костенко).
[ , (яких...), ]. - означальне
4. Нещасна неправдива людина, що добровільно й легко зрікається рідної мови. Щаслива праведна людина, що в радості й горі будує слово своєї землі (Б. Харчук).
[ ], (що...). - означальне
[ ], (що...). - означальне
5. Не можна йти вперед, повернувши голову назад. Є велика ймовірність, що не туди зайдеш (С. Жадан).
[ ], (що...) - означальне
6. Пройди усі шляхи, що має їх життя (І. Качуровський).
[], (що..) - означальне
1. Копай усередині себе криницю для тої води, (якої?) що зросить і твою оселю, і сусідську.
2. Наймудріший той, (який?) хто прагне й любить робити людям добро.
3. Люди, (які?) яких можна поважати, вже дорослі.
4. Нещасна неправдива людина, (яка?) що добровільно й легко зрікається рідної мови. Щаслива праведна людина, (яка?) що в радості й горі будує слово своєї землі.
5. Не можна йти вперед, повернувши голову назад. Є велика ймовірність, (яка?) що не туди зайдеш.
6. Пройди усі шляхи, (які?) що має їх життя.
1 колонка з апострофом: дистиб'ютор, В'єтнам, Робесп'єр, інтерв'ю, квартир'єр, ад'ютант, Ам'єн, прес пап'є, об'єкт, кутюр'є, сек'юриті, Рив'єра, б'єф, вар'єте, тер'єр.
2 колонка зі знаком м'якшення: компаньйон, конюктивіт, сеньйор, месьє, вольєр, еспаньйолка, альянс, квінтильйон, Мольєр, мантилья, ательє, лосьйон, грильяж, кабальєро, куртьє, кальян, барельєф, ескадрилья, гільйотина.
Объяснение:
Для позначення на письмі твердої вимови приголосних перед буквами я, ю, є, ї вживають апостроф. Він вказує, що буквами я, ю, є позначено два звуки. У словах, де я, ю, є позначають м'якість попереднього приголосного, апостроф не ставлять.