Були собі дід та баба та дожились уже до того, що й хліба нема. Дід і просить:
— Бабусю! Спекла б ти колобок!
— Та з чого ж я спечу, як і борошна нема?
— От, бабусю, піди в хижку та назмітай у засіку борошенця, то й буде колобок.
Послухалась баба, пішла в хижку, назмітала в засіку борошенця, витопила в печі, замісила гарненько борошно, спекла колобок та й поклала на вікні, щоб простигав.
А він лежав, лежав на вікні, а тоді з вікна на призьбу, а з призьби на землю в двір, а з двору за ворота та й побіг покотився дорогою.
Біжить та й біжить дорогою, коли це назустріч йому зайчик.
— Колобок, колобок, я тебе з'їм!
— Не їж мене, зайчику-лапанчику, я тобі пісеньки заспіваю:
— Ану заспівай!
Я по засіку метений,
Я із борошна спечений,—
Я від баби втік,
Я від діда втік,
То й від тебе втечу!
Та й побіг знову. Біжить та й біжить... Перестріває його вовк:
— Колобок, колобок, я тебе з'їм!
— Не їж мене, вовчику-братику, я тобі пісеньки заспіваю.
— Ану заспівай!
Я по засіку метений,
Я із борошна спечений,—
Я від баби втік,
Я від діда втік,
Я від зайця втік,
То й від тебе втечу!
Та й побіг... Аж іде ведмідь.
— Колобок, колобок, я тебе з'їм!
— Не їж мене, ведмедику, я тобі пісеньки заспіваю.
У кожній змінною частини мови є своя початкова форма. Наприклад, у іменника — це форма називного відмінка однини, крім тих слів, які вживаються тільки у множині: яблуні — яблуня, чоботи — чобіт, але ваги, граблі, штани, чорнило, перила.
У прикметників початковою формою вважається слово чоловічого роду однини: синій, гарний, беззлобний.
У дієслів початковою формою є невизначена форма дієслова, або інфінітив: запитати, відвернути, принести.
змінюваних займенників початковою формою буде називний відмінок однини чоловічого роду (якщо є рід): мій, ваш, який.
Займенники який такий не змінюються за відмінками, значить, у них початкова форма— чоловічий рід однини.
Колобок
Були собі дід та баба та дожились уже до того, що й хліба нема. Дід і просить:
— Бабусю! Спекла б ти колобок!
— Та з чого ж я спечу, як і борошна нема?
— От, бабусю, піди в хижку та назмітай у засіку борошенця, то й буде колобок.
Послухалась баба, пішла в хижку, назмітала в засіку борошенця, витопила в печі, замісила гарненько борошно, спекла колобок та й поклала на вікні, щоб простигав.
А він лежав, лежав на вікні, а тоді з вікна на призьбу, а з призьби на землю в двір, а з двору за ворота та й побіг покотився дорогою.
Біжить та й біжить дорогою, коли це назустріч йому зайчик.
— Колобок, колобок, я тебе з'їм!
— Не їж мене, зайчику-лапанчику, я тобі пісеньки заспіваю:
— Ану заспівай!
Я по засіку метений,
Я із борошна спечений,—
Я від баби втік,
Я від діда втік,
То й від тебе втечу!
Та й побіг знову. Біжить та й біжить... Перестріває його вовк:
— Колобок, колобок, я тебе з'їм!
— Не їж мене, вовчику-братику, я тобі пісеньки заспіваю.
— Ану заспівай!
Я по засіку метений,
Я із борошна спечений,—
Я від баби втік,
Я від діда втік,
Я від зайця втік,
То й від тебе втечу!
Та й побіг... Аж іде ведмідь.
— Колобок, колобок, я тебе з'їм!
— Не їж мене, ведмедику, я тобі пісеньки заспіваю.
— Ану заспівай!
У кожній змінною частини мови є своя початкова форма. Наприклад, у іменника — це форма називного відмінка однини, крім тих слів, які вживаються тільки у множині: яблуні — яблуня, чоботи — чобіт, але ваги, граблі, штани, чорнило, перила.
У прикметників початковою формою вважається слово чоловічого роду однини: синій, гарний, беззлобний.
У дієслів початковою формою є невизначена форма дієслова, або інфінітив: запитати, відвернути, принести.
змінюваних займенників початковою формою буде називний відмінок однини чоловічого роду (якщо є рід): мій, ваш, який.
Займенники який такий не змінюються за відмінками, значить, у них початкова форма— чоловічий рід однини.
Це?