Є в мене улюблена іграшка. Це тигреня. Його подарувала мені моя подруга на день народження. Тигреня це незвичайне — воно біле! Усе інше, як у справжнього тигреняти, лише шкурка — біла. Носик рожевий із чорними цятками, вуса також білі, а оченята чорні і якісь наче трохи сумні. Мордочка в тигреняти поцяткована чорними плямочками. Вушка зовні чорні, а зсередини — біленькі, настовбурчені — мабуть, тигреня до чогось прислухається. Уся шкурка посмугована чорними смужками — справжній тигр, тільки уссурійський (це так моя мама сказала). Тигренятко прилягло і голову поклало на передню лапку. Воно наче запитує: Чи любитиме мене хто-небудь? Я дуже його люблю! Воно таке м'якеньке і лагідне. Коли вкладаюсь спати, обов'язково беру його до себе. Обніму його, притисну до грудей: "Моє гарненьке, добраніч!" — і навіть поцілую його в рожевий носик. Так разом і засинаємо. Я своє тигренятко ні на що не проміняю. Воно для мене найдорожче. перероби про ляльку
-Привіт!
-Привіт! Ти що знову всі вихідні провів за комп'ютером?
-Ну, як сказати... Я побачив у рекламі нову гру і захопився нею.
-А я на вихідних гуляв по лісу. Повір це набагато краще ніж Ігра
-Невже, і що у лісі є такого чого немає у ігри?
-Краса природи, живий світ. Це тобі не дерева у майнкрафті. Можливо для тебе ліс звучить не дуже, але скільки у ньому краси.
-Комп'ютерна гра це тобі не ліс.
-І чим вона така корисна?
-Емм. У ній можна знаходити нові знайомства
-А ти знаєш, що спілкування в інтернеті з незнайомцями небезпечне?
-Ну добре.
-Я думаю ти розумієш, що краще прогулятися в лісі, чим сидіти за комп'ютерною грою.
-ага
-Ну тоді можемо якось разом погуляти в лісі
-Звісно.
-До зустрічі
-Бувай
перероби про ляльку