З поданих конструкцій утворіть складнопідрядні речення з кількома підрядними, використавши наведені засоби звязку.
Зразок. Я люблю дивитися на сонце, що сходить. А ще мені подобається
гати, як на небі зявляється перша зірка. (як) Я люблю дивитися, як
сходить сонце, як на небі зявляється перша зірка.
1. Я простягаю руку. Беру в жменю кілька колосків і відчуваю, як тіло
наливається земною силою. (щоб) 2. Пізній вечір поволі розтанув у густій
темряві. У ній потонули хати, вулиці, високі в'язи. А до небосхилу пливли сірі
хмари. (коли,, яка) 3. Дорогу перебігла чорна кішка, але я впевнено йду вперед
— я не вірю в прикмети. (хоч, бо) 4. Умився, остаточно прокинувся, вода і
рушник стерли з мене останні клапті сну. (коли, оскільки) 5. Мені довелося
подолати чимало кілометрів шляху для зустрічі з друзями. Ми з ними не
зустрічалися десять років. (щоб, які)
Моя улюблена пора це осінь. І напевно якраз восени, з'являється чудовий та яскравий краєвид цієї пори року. Восени дерева скидають з себе своє листячко, та неначе прокладають з нього різнобарвний килим. Недарма осінь назвають золотою. З мого вікна відкривається неймовірний краєвид цієї краси. Всюди змінюються кольори. Небо набуває сіроватого відтінку. Звичайно ж хтось може сказати, що осінь - це пора початку холодів,але я так не думаю. Осінь - це пора, що дарує нам врожай, красу, останні промені сонця перед холодною зимою.
Отже найкращий краєвид буває тільки восени.
У сусіда по дачі вродило стільки помідорів, що і кури не клюють. / В мене тих знань з математики, як кіт наплакав.
2. Восени моє серце заснуло, а з приходом весни душа прокинулася знов./ Коли я дізналась про зраду, моє серце заснуло. / Моя душа прокинулась, коли я вперше закохалась.
3. Іван з дитинства був легкий на руку, а Петро - важкий./ Я завжди вважав себе легким на руку. / Мій друг дужий та важкий на руку.
4. У мене душа болить та серце крається за рідний край. / Вчителька каже, що за кожного з нас в неї болить душа. / Дівчина так гірко плаче, що в мене аж серце крається.