Замінити пряму мову на непряму.1ми спитали соловейка навести:»Ти для кого так віспивуешь пісні?»І затьохкав соловейко на калині:»я пісні складаю Україні»
Бачите, друзі, дрібними горошинами сипле з неба невгамовний дощик. Тополя поруч з ганком скуйовдилася від вітру і показує срібний виворіт своїх ще не відлетілих за вітром листків. Чи не здається вам, шановні, що цей дощ назавжди. Але погляньте вгору: там крізь невеликий отвір в хмарах вже поспішає на землю сонячний промінь. І чудовий сонячний блиск вже заграв над клумбою з квітучими трояндами, над парковими доріжками, міськими вулицями і провулками. А день-то, виявляється, зовсім ще літній! Рано сумувати про наступні холоди. Ходімте, милі мої, до лісу, наберемо грибів, попрощаймося з горихвістками, що відлітають в далеку Палестину, а ще - з дроздами, шпаками і зозулями. Вони принесуть нам на крилах наступну весну.
- як добре, що якийсь мудрий чоловік придумав школу. я так люблю ходити до школи. стільки нового пізнаю щодня! а ти?
- я? не знаю… я хотів би, щоб ще тривали зимові канікули. надворі так гарно! стільки цікавих зимових розваг! а треба йти до школи…
- у школі цікаво. також можна поспілкуватися із однокласниками.
- так, може й цікаво. але треба довго робити є завдання.
- я стараюся зосередитись, добре і швидко зробити є завдання. тому маю час на розваги.
- і вставати треба рано. а так хочеться поспати.
- ти, напевно, пізно лягаєш спати. попробуй змінити своє ставлення до навчання. вчасно виконуй завдання, тоді з іншим настроєм будеш іти на уроки.
- гаразд. попробую. дякую за пораду. бувай!
- бувай!
Бачите, друзі, дрібними горошинами сипле з неба невгамовний дощик. Тополя поруч з ганком скуйовдилася від вітру і показує срібний виворіт своїх ще не відлетілих за вітром листків. Чи не здається вам, шановні, що цей дощ назавжди. Але погляньте вгору: там крізь невеликий отвір в хмарах вже поспішає на землю сонячний промінь. І чудовий сонячний блиск вже заграв над клумбою з квітучими трояндами, над парковими доріжками, міськими вулицями і провулками. А день-то, виявляється, зовсім ще літній! Рано сумувати про наступні холоди. Ходімте, милі мої, до лісу, наберемо грибів, попрощаймося з горихвістками, що відлітають в далеку Палестину, а ще - з дроздами, шпаками і зозулями. Вони принесуть нам на крилах наступну весну.