Замість крапок допишіть потрібне закінчення,
узгоджуючи прикметники з іменниками.
Широк... Дніпро, малесеньк… поні, здібн... лівша, довг... путь,
висок... двері, багат... Сибір, густ… накип, конторськ... рахівниця, син…
чорнило, старовинн... рукопис, яскрав... суддя, висок... Альпи, зл...
собака, велик... Тбілісі, бідн... сирота, знаменит… Онтаріо, відом…
МДГУ, широк... степ, елегантн… леді, чудов... Кутаїсі.

Ось і закінчилися новорічні канікули. Дуже багато цікавого відбулося в цей період. Для початку розповім про те, як я зустрів Новий Рік.30 грудня ми з татом пішли за ялинкою. Дуже довго вибирали, і нарешті, вибрали пухнасту сосну невеликого росту. Коли прийшли додому, тато відразу поставив її на столик в кутку зали. Я взявся прикрашати ялинку гірляндою, яка яскраво світиться, красивими ялинковими іграшками і білим струмливим дощиком. До того моменту, коли я закінчив наряджати ялинку і прикрасив зал зі своєю кімнатою, мама прийшла з роботи. Я взявся допомагати їй готувати різні страви до новорічного столу.Сам Новий Рік я святкував у домашньому колі: з мамою, татом і сестричкою. Ми слухали новорічне привітання президента, годинник пробив 12 і я загадав бажання, яке має збутися цього року. Дід Мороз приніс мені під ялинку футбольний м'яч, книгу з повістю Артура Конан Дойля «Собака Баскервілей», красиві зошити і багато солодощів. Загалом, все те, що я хотів. А наступного дня ми пішли в гості до бабусі з дідусем – привітали їх з Новим Роком, а потім поїхали на виставу біля ялинки на центральній площі міста. Там влаштовували конкурси Дід Мороз зі Снігуронькою, ми з ними водили хороводи, співали пісні. Я розповів вірш Дідові Морозу і він мені подарував фотоальбом.В інші дні я гуляв у дворі зі своїми друзями. Ми ліпили сніговика, грали в сніжки і каталися з гірки на санчатах. Також я ходив з батьками на каток. Хоч я не дуже гарно вмію кататися і був там вперше, мені дуже сподобалося і я із задоволенням піду ще раз, коли мама з татом дозволять.

В рассказе «Муму» Иван Сергеевич Тургенев описывает историю бедного крестьянского мужика по имени Герасим и его собаки Муму. Мне очень понравился этот рассказ, ведь здесь повествуется о реальной, хоть и грустной жизни.

До событий, описываемых в книге, Герасим жил в деревне и был довольно счастливым человеком. Но потом в деревню приехала их старая и капризная барыня. Ей нужны были новые работники для ее городского дома, и она забрала Герасима. Ему было очень грустно покидать любимую деревню, но он не мог ослушаться барыни.

У себя дома Герасим выполнял очень много разной тяжелой работы не только за себя, но и за других мужиков. Он был очень высокого роста и необычайной силы. Герасим было очень странно после тяжелых полевых работ быть дворником. Этим уточнением автор хотел показать, что жизнь в тот момент времени казалась Герасиму слишком скучной, пустой и унылой.

Вскоре Герасим привык к своей новой жизни. Тогда же он встретил Татьяну, работавшую у той же барыни прачкой. Он полюбил ее и хотел жениться на ней. Но барыня выдала ее за своего дворецкого Капитона. Это стало ударом для Герасима. Спустя год, когда Татьяна и ее муж собрались уезжать в деревню, немой герой, провожая их, подобрал на дороге маленького щенка. Герасим выкормил щенка, практически ему жизнь. Герасим не мог выговорить имя собаки, и все стали звать ее Муму - точно таким мычанием подзывал к себе собаку немой. Эта собака стала для него отдушиной смириться с городской жизнью и уходом любимой.

Но и эту радость отобрала у него взбаломошная барыня. Муму слишком резко оскалилась на нее, из-за чего собаку сначала отдали в другой дом, а потом, когда она вернулась, заставили Герасима убить ее. Герасим не смог так же спокойно пережить еще и этот удар, забрал свои вещи и вернулся в свою деревню, где и прожил долгую и одинокую жизнь.

Я считаю Герасима очень сильным и волевым человеком, незаслуженно пострадавшим сначала от жизни, родившись глухонемым, а потом и от барыни, которая лишила его последних радостей – деревенской жизни, любви и самого лучшего друга. Я думаю, эта история актуальна и в наше время, так как и сейчас обстоятельства могут вынудить нас расстаться с самым дорогим в нашей жизни, но во все времена люди должны бороться и искать жить дальше, как нашел его Герасим.

Источник: Сочинение по рассказу Муму Тургенева 5 класс