Записати речення. Підкреслити граматичні основи. Довести, що вони складносурядні. З'ясувати смислові зв'язки між

частинами.

• Наука в ліс не веде, проте з лісу вона виведе.

• Книги дають відпочинок душі, а свята – тілу.

• Читання розуму додасть, і грамота руки не обтяжить.

• То один книги читає, то другий до словника заглядає.

• Учений іде, а неук слідом спотикається.

• Хтось розумні книги читає, зате інший спортивні рекорди

встановлює.

• І досвід, і знання, і наука – все важливе!

запада́ти / запа́сти в (саму́) ду́шу (в се́рце) чию (чиє), кому і без додатка. 1. Глибоко вражати когось, надовго лишаючись у пам’яті. — Запам’яталось мені слово вашого маршала, розумне слово,— в саму душу запало... (О. Гончар); — Ну що ж, рости, вчись та до мене в театр, будеш актором. Ця випадково сказана фраза глибоко запала в моє серце (Минуле укр. театру); Його обступили роєм усі, хто запав йому в душу й жив у ній життям безсмертних (І. Багряний). 2. Дуже подобатися комусь, запам’ятовуватися. Ольга Річинська, яка так неждано .. запала йому в серце, дійсно була для нього нічим більше, як фата-морганою

Одні дієслова називають дію, обмежену в часі початком або кінцем, а інші — дію, не обмежену ні початком, ні кінцем. За цією ознакою дієслова поділяються на два види: докона­ний і недоконаний. Видові значення властиві всім дієсловам та всім дієслівним формам.

Дієслова доконаного виду вказують на початок, кінець або одноразовість дії (тобто виражають обмежовану в часі ознаку) і відповідають на питання що зробити?

Наприклад, дієслова заговорити, вилетів, рушимо, заспівав­ши вказують на початок дії; прогуркотіти, прилетів, напише­мо, сказаний, скошено, посидівши — на кінець дії; мигнув^ гукнете, до ударивши — на одноразовість дії.