Записати речення , побудувати лінійну схему , зробити синтаксичний розбір ( підкреслити головні й другорядні члени речення , написати над кожним словом , до якої частини мови воно належить , визначити тип складного речення , дати характеристику кожного простого речення , яке входить в складне ). Невиразною чорною плямою , поринувши у темінь , лежало сонне село у видолинку , і тільки в корчмі ясно світилося одиноке віконце , прикрите завісою , приковуючи до себе Остапів погляд .
Одні виявилися боягузами, інші ледарями, які лише вміють гарно говорити, але були й інші. Тих, кого було набагато більше . Це герої. По правді кажучи, я навіть не очікувала, що їх виявиться в нашій країні так багато. Солдати, волонтери, всі, хто допомагав і допомагає. Хтось це робив менше, хтось більше, але жоден не залишився байдужий. Багато хто говорить, що в наш час люди стали злі, але це не так. Ми бачимо на сьогоденному прикладі, що світ повний добрих і самовідданих державі людей, які борються за наше майбутнє, за наше життя.
Солдати, що пішли зараз на зону АТО і всі, хто зараз із ними рискують не повернутися до дому. У кожного з них є сім’я, родина, друзі. Їм є що втрачати. Можливо, інший би не погодився, але не вони. Ті, завдяки кому ми зараз спокійно ходимо до школи чи на роботу. Будучи в безпеці, ми до кінця не усвідомлюємо всієї тієї ситуації, що відбувається. Все добре, допоки добре. Не так давно відбувся Євромайдан, зараз же ми майже не згадуємо про нього, бо все налагодилося. А що якби ні? Що якби не було майдану? Що тоді? Можливо, все залишилося б на своїх місцях, можливо було б гірше, але краще не сталося б, безперечно. І тому, що наша держава зрушила з місця є заслуга всіх тих, хто полягли за наше краще життя. Пам’ятаймо це.
Пам’ятаймо всіх, живих і тих, хто вже не з нами. Солдатів і активістів майдану. Лікарів і волонтерів. Пам’ятаймо старих, пам’ятаймо молодих. Вони боролися за наше життя. Не забуваймо це. Закарбуймо їхні імена у пам'ять вічності, тоді вони не вмруть, а будуть завжди з нами. Усіх колись не стане на цьому світі, але в наших серця вони, герої, житимуть вічно.
Однорідні члени речення - це такі члени речення, що виконують одну синтаксичну роль, відносяться до одного й того самого члена речення і поєднуються між собою сурядним зв*язком. Однорідні члени речення рівноправні, вони не залежать одне від одного, називають поняття, близькі за своєю сутністю.
Підмети, додатки, означення можуть бути однорідними, якщо відповідають на одне питання і відносяться до одного члена речення. Наприклад:
(Що?) Сосни, (що?) ялинки, (що?) берези, вкриті інеєм. (Однорідні підмети).
Дивлячись у вікно вагона, милуюсь (чим?) соснами, (чим?) ялинками, (чим?) березами, вкритими інеєм. (Однорідні додатки)
На клумбі росли (які?) червоні, (які?) білі, (які?) оранжеві і (які?) жовті лілії. (Однорідні означення)