1. Марічка поїде на море, і Петро купить новий велосипед, якщо будуть гарно поводитися. 2. Коли прийде літо, я поїду на море, але не надовго. 3. Дощ йшов усю ніч, так що зранку було так вокго, що треба було одягати чоботи, та було дуже волого. 4. Щоб довіряти людям - треба їх добре знати, і проводити з ними багато часу. 5. Я прислухався: у лісі було дуже тихо, бо перед цим пролунав гучний вистріл. 6. Я люблю ходити в ліс тоді, коли дерева зелніють та хвилюються зеленими хвилями; коли навколо стає спокій, який проникає у твою душу.
2. Коли прийде літо, я поїду на море, але не надовго.
3. Дощ йшов усю ніч, так що зранку було так вокго, що треба було одягати чоботи, та було дуже волого.
4. Щоб довіряти людям - треба їх добре знати, і проводити з ними багато часу.
5. Я прислухався: у лісі було дуже тихо, бо перед цим пролунав гучний вистріл.
6. Я люблю ходити в ліс тоді, коли дерева зелніють та хвилюються зеленими хвилями; коли навколо стає спокій, який проникає у твою душу.
присл. спол. присл. ім. спол. дієсл. спол. дієсл. ім.
Сумно і смутно людині, коли висихає і сліпне уява,
- - - - - -
спол. дієприсл. прийм. прикм. ім. ім. спол. ім.
коли, обертаючись до найдорожчих джерел дитинства і юності,
_ . _ . _ . _ . _ . _ . _ . _ . _ . _ . _ . _ . _ . _ . _ . _ . _ . _ . _ . _ . _
займ. част. дієсл. займ. прикм. прикм. займ. част. дієсл. займ.
нічого не бачить вона дорогого, небуденного, ніщо не гріє її,
- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -
част. дієсл. ім. част. прикм. ім.
не будить радості, ані людяного суму.
- - - - - - - - - - - -
Схема:
[ ], (коли), (коли), [ ].
Речення розповідне, неокличне, складне з різними видами зв'язку, складається з 4 частин:
1 ч - односкл., безособове, поширене, неповне, ускладнене однорід. присудками.
2 ч - двоскл., непоширене, повне, ускладнене однорід. присудками.
3 ч - двоскл., поширене, повне, ускладнене відокремл. обставиною (дієприсл. зворотом) і однорідн. додатками.
4 ч - двоскл., поширене, повне, ускладнене однорідн. присудками та додатками.
Объяснение: