Завдання: об'єднати кожну пару речень, щоб одне з них стало вставним •Одного травневого дня до мене зателефонували з редакції. У той час я вже переїхав до Києва. •Місяць рік годує. Так кажуть у
народі.
-Макар Семенович був у піднесеному настрої. Діда звали Макаром Семеновичем.
Вихід друком першої збірки Тараса Шевченка "Кобзар" 18 квітня 1840 року був знаменною подією не лише в історії української літератури, а й в історії самосвідомості українського народу. Відразу після появи збірки його поетичні твори з'являються й на сторінках літературно-художніх альманахів і збірників, підсилюючи те величезне враження, яке справив на українське суспільство "Кобзар".
Саме альманахи – неперіодичні збірники широкого змісту, упорядковані здебільшого за певною тематикою, жанровою чи стильовою ознакою – починають дедалі більше відігравати конструктивну роль у формуванні суспільної свідомості в період становлення нової української літератури. Структурно альманахи містили твори різних авторів, спочатку поезії, оповідання, нариси, а згодом і статті наукового, публіцистичного та літературно-критичного характеру. Такі альманахи являли собою окремі номери журналів, що видавалися одноразово, щорічно або ж час від часу. Їх поява і значне поширення в українській літературі були зумовлені майже повною відсутністю періодичної преси. Деякі з них за популярністю і ступенем поширення в певні періоди випереджають газети і журнали, перебувають на провідних позиціях як у журналістському, так і в літературному процесі. Це "Украинский альманах", який є першим таким збірником і виданий 1831 року Ізмаїлом Срезневським та Іваном Розковшенком у Харкові, "Украинский сборник" (Кн. 1 – 2, 1838–1841), заснований також Ізмаїлом Срезневським, "Русалка Дністровая", виданий 1837 року в Будапешті учасниками "Руської трійці" Маркіяном Шашкевичем, Іваном Вагилевичем, Яковом Головацьким, "Сніп", виданий стараннями Олександра Корсуна у Харкові 1841 року та ін.
Були надзвичайно помітними й привертають значну увагу літературознавців і критиків ті українські альманахи, що містили твори Тараса Шевченка та побачили світ за його підтримки. Їх поява не мала системного характеру, і здебільшого була зумовлена суб'єктивними чинниками, ініціативою та невсипучою енергією окремих культурних діячів. За життя автора його твори виходили в альманахах "Ластівка", "Молодик", "Хата".
Колись давно їжа була джерелом енергії та задоволення. Сьогодні обідній стіл перетворився на справжнє мінне поле. Бекон на сніданок – суцільна отрута? Глютен у пшеничному тості погано впливає на мозок? Навіть бульбашки в газованих напоях підступно приховують небезпеку.
Але найгірше те, що поради змінюються швидше, ніж ми встигаємо їх усвідомити. Як зауважила нещодавно ведуча кулінарної програми Найджела Лоусон: "Немає жодних гарантій, що їжу, яку сьогодні вважають корисною, наступного року не оголосять цілком небезпечною".
З одного боку, це зрозуміло. Поради базуються на дослідженнях, а наука не стоїть на місці. Вчені вивчають, що ми їмо, як той або інший продукт впливає на наш організм. Але коли засоби масової інформації (а також погано поінформовані адепти здорового життя) перекручують результати досліджень, не враховуючи контекст, це породжує страхи і міфи, які парадоксальним чином змушують нас робити менш здоровий вибір.
Ми спробували з'ясувати, наскільки правдиві міфи про їжу, зробивши огляд існуючих на сьогодні досліджень. Вам буде приємно дізнатися, що більшість з ваших улюблених страв не є бомбою уповільненої дії, як нас постійно переконують.