ЗАВТРА СРОК СДАЧИ Урок розвитку мовлення. Письмовий твір-роздум на тему, пов’язану з життєвим досвідом учнів, у художньому стилі за складеним планом
Сьогодні урок розвитку мовлення.
Оберіть одну із тем: «Чому людина має бути чемною", "Чому потрібно захищати слабших", "Чому потрібно вивчати іноземну мову"
Складіть план твору-роздуму на одну із зазначених тем. За планом напишіть цей твір
Але спершу ще раз пригадаємо, що таке роздум та його будову.
Роздум - це зв′язний текст, що характеризує логічно послідовний ряд думок, міркувань, висновків на певну тему. Характерною ознакою тексту-роздуму є перебування речень у відношеннях причини й наслідку (обґрунтування, пояснення думки, висловленої в іншому реченні).
Роздум зазвичай складається з трьох частин. Це:
- Теза - частина, що містить думку, яку треба довести чи пояснити (вступ).
1. Найглибше в оповіданні «Федько-халамидник» розкрито характер другорядного героя (Б) Толі.
2. Федько за вдачею протиставляється (Г) Толі.
3. Словами ...він раптом повертається й віддає змія. Навіть принесе ще своїх ниток і дасть... охарактеризовано (А) Федька.
4. Головний герой — особа, яка перебуває в центрі уваги письменника, навколо нього розгортається сюжет, він найбільше охарактеризований. Головного героя літературного твору описують досить детально, автор приділяє йому найбільше уваги, він , як правило, з'являється на початку твору й діє аж до самого кінця, його вчинки виписані ретельно, ім'ям головного героя часто називають художній твір. У оповіданнях переважно є один головний герой, рідше два. У оповіданні «Федько-халамидник» головний герой Федько, його ім’ям названий твір.
5. Другорядні герої відрізняються від головних, бо вони діють поряд із головним, доповнюють своїми діями розвиток сюжету, відіграють важливу роль у глибшому розкритті характеру головного героя. Вони також можуть мати яскраві характери, проте вони поступаються своєю значущістю перед головною дійовою особою. Такими героями в оповіданні «Федько-халамидник» виступають Толя, Спірка, Стьопка, Васька, Грицик, батьки Федька й Толі.
6. Знайдіть і прочитайте портретні характеристики Толі, Федька та його тата.
Федько. «Руки в кишені, картуз набакир, іде, не поспішає. Федько навіть груди підставляє, так наче йому тільки того й хочеться, щоб його вдарили каменем. Чуб йому стирчком виліз з-під картуза, очі хутко бігають».
Толя. «Це була дитина ніжна, делікатна, смирна. Він завжди виходив надвір трошки боязко, жмурився від сонця й соромливо посміхався своїми невинними синіми очима. Чистенький, чепурненький, він зовсім не мав нахилу до Федькових забав. Але цей халамидник неодмінно спокушав його, і бідненький Толя приходив додому задрипаний, подраний, з розбитим носом… Толя — чистенький, ніжний, з щічками, як проскура».
Батько Федька. «Стомлений і сердитий. Руки сиві од олова літер, які він складає в друкарні. Щоки теж ніби оловом налиті, худі-худі, борода на них така рідка, що видно крізь неї тіло».
7. Толя так і не зробив висновків із трагічної ситуації. Це видно із такого вчинку: «Коли Федькова труна сховалася за рогом вулиці й не було вже нікого видно. Толя відійшов од вікна, перекрутився на одній нозі й побіг гратися з чижиком. Цього чижика він сказав Федьковій матері віддати йому, бо він його виграв у Федька».
8. Можливо, Федьку, знаючи слабкість Толі, не треба було ставати учасником спору. Та вся відповідальність за події на річці лягає на Толю.
9. Якими рисами своєї вдачі ви схожі на Толю, а якими — на Федька? З якими вадами свого характеру вам треба боротися?
Вчора ми з мамою ходили гуляти до парку. Це було одразу після того, як я прийшов зі школи. Стояв сонячний, але холодний та вітряний день. В осінньому парку золоте, червоне та бордове листя засипало доріжки під ногами. Вітер піднімав листя з землі та кидав їх нам під ноги. І іншим перехожим - теж. А з дерев нісся справжній золотистий дощ! Це вітер зривав листя з дерев, яке ще не встигла опасти. Такі от витівки осіннього бешкетника!Сонечко яскраво світило, тому в парку було радісно та ясно. Я познайомився там з хлопцями, ми разом носилися по доріжках, ховалися між деревами. Ми розкидали листя ногами, набирали цілі букети та розкидали по вітру. Ще ми валялися в купах жовтого листя. Воно було таке чисте та свіже, що ніхто не боявся забруднитися.Було весело. Шкода, мами потім на нас нагримали. Мовляв, досить дихати холодним повітрям, що це ви горлом застуду ловите. І справді було холодно, я був у куртці, шарфі та шапочці. Після біганини стало жарко , ми сперечалися з мамою, чи потрібно знімати шапку. В підсумку прийшли до компромісу. Я спершу зняв шапочку, але потім надів знову.Поверталися ми додому на заході сонця. Чудовий осінній день минув! Шкода, він виявився коротким, адже восени темрява настає рано. Після школи час прогулянки промайнув так швидко. А починався цей день похмуро. Вранці сонце довго видряпувалося крізь осінні хмари. А потім осінь вирішила подарувати нам гарний день перед дощами. Щоб ми добре відпочили та не сумували потім.
1. Найглибше в оповіданні «Федько-халамидник» розкрито характер другорядного героя (Б) Толі.
2. Федько за вдачею протиставляється (Г) Толі.
3. Словами ...він раптом повертається й віддає змія. Навіть принесе ще своїх ниток і дасть... охарактеризовано (А) Федька.
4. Головний герой — особа, яка перебуває в центрі уваги письменника, навколо нього розгортається сюжет, він найбільше охарактеризований. Головного героя літературного твору описують досить детально, автор приділяє йому найбільше уваги, він , як правило, з'являється на початку твору й діє аж до самого кінця, його вчинки виписані ретельно, ім'ям головного героя часто називають художній твір. У оповіданнях переважно є один головний герой, рідше два. У оповіданні «Федько-халамидник» головний герой Федько, його ім’ям названий твір.
5. Другорядні герої відрізняються від головних, бо вони діють поряд із головним, доповнюють своїми діями розвиток сюжету, відіграють важливу роль у глибшому розкритті характеру головного героя. Вони також можуть мати яскраві характери, проте вони поступаються своєю значущістю перед головною дійовою особою. Такими героями в оповіданні «Федько-халамидник» виступають Толя, Спірка, Стьопка, Васька, Грицик, батьки Федька й Толі.
6. Знайдіть і прочитайте портретні характеристики Толі, Федька та його тата.
Федько. «Руки в кишені, картуз набакир, іде, не поспішає. Федько навіть груди підставляє, так наче йому тільки того й хочеться, щоб його вдарили каменем. Чуб йому стирчком виліз з-під картуза, очі хутко бігають».
Толя. «Це була дитина ніжна, делікатна, смирна. Він завжди виходив надвір трошки боязко, жмурився від сонця й соромливо посміхався своїми невинними синіми очима. Чистенький, чепурненький, він зовсім не мав нахилу до Федькових забав. Але цей халамидник неодмінно спокушав його, і бідненький Толя приходив додому задрипаний, подраний, з розбитим носом… Толя — чистенький, ніжний, з щічками, як проскура».
Батько Федька. «Стомлений і сердитий. Руки сиві од олова літер, які він складає в друкарні. Щоки теж ніби оловом налиті, худі-худі, борода на них така рідка, що видно крізь неї тіло».
7. Толя так і не зробив висновків із трагічної ситуації. Це видно із такого вчинку: «Коли Федькова труна сховалася за рогом вулиці й не було вже нікого видно. Толя відійшов од вікна, перекрутився на одній нозі й побіг гратися з чижиком. Цього чижика він сказав Федьковій матері віддати йому, бо він його виграв у Федька».
8. Можливо, Федьку, знаючи слабкість Толі, не треба було ставати учасником спору. Та вся відповідальність за події на річці лягає на Толю.
9. Якими рисами своєї вдачі ви схожі на Толю, а якими — на Федька? З якими вадами свого характеру вам треба боротися?