осіннього вечора я поверталась додому з танцювального гуртка. за рогом, останньої до мого будинку, багатоповерхівки побачила знайому куртку. така була у мого молодшого брата і я була впевнена, що це саме він. все б нічого, з друзями, але одне мене не на жарт налякало. у руці запримітила цигарку. підійшла, перепросила у хлопчаків, що стояли поруч і повела додому. дорогою стала морально накручувати себе, уявляти, що подумають батьки.
- артеме, ти палиш?
- ти ж бачила
- давно?
- близько року.
- тобі тільки 15! прошу, не губи себе! паління жахливо псує здоров'я.
- та що мені буде, - насмішкувато відговорювався малий
- тобі можливо і нічого, але твої легені стануть чорними, печінка перестане правильно працювати, а у майбутньому, скоріше за все, твої діти народяться не дуже здоровими.
- ти натякаєш, що оце все правда?
- абсолютно. приміром, пам'ятаєш дядька івана? так він помер саме через паління. почав з класу четвертого, а потім алкоголь у додачу, так і скінчив життя у неповних 48.
- та бог з тобою, сплюнь. я не натсільки не розсудливий, сам знаю, що можна, а що ні.
- думаю, ти візьмеш для себе щось із цих слів.
- кать, тільки мамі не розповідай, бо отримаю добряче.
з того дня підліток артем зупинив свою згубну звичку, а натомість почав займатись спортом, до чого й друзів залучив.
Жив собі юний співак на ім*я Панаско .Грав на гітарі слухав сучасну музику.Був найкращим хлопцем на селі .І тут одного разу в школі був оголошений конкурс на голос села! І тут панаско задумався-а чом би й ні я ж юний співак . Готувався довго ,дбайливо.Настав день конкуру: Галинка вийшла на сцену першою заспівала весь зал аплодував стоячі!Ось настав мій великий час тут почалось :як взавиє весь зал вуха позатикав!Прийшов час нагороди Панаско зайняв перше місце в номінації Ведмідь на вухо наступив! подкоректируй и норм
осіннього вечора я поверталась додому з танцювального гуртка. за рогом, останньої до мого будинку, багатоповерхівки побачила знайому куртку. така була у мого молодшого брата і я була впевнена, що це саме він. все б нічого, з друзями, але одне мене не на жарт налякало. у руці запримітила цигарку. підійшла, перепросила у хлопчаків, що стояли поруч і повела додому. дорогою стала морально накручувати себе, уявляти, що подумають батьки.
- артеме, ти палиш?
- ти ж бачила
- давно?
- близько року.
- тобі тільки 15! прошу, не губи себе! паління жахливо псує здоров'я.
- та що мені буде, - насмішкувато відговорювався малий
- тобі можливо і нічого, але твої легені стануть чорними, печінка перестане правильно працювати, а у майбутньому, скоріше за все, твої діти народяться не дуже здоровими.
- ти натякаєш, що оце все правда?
- абсолютно. приміром, пам'ятаєш дядька івана? так він помер саме через паління. почав з класу четвертого, а потім алкоголь у додачу, так і скінчив життя у неповних 48.
- та бог з тобою, сплюнь. я не натсільки не розсудливий, сам знаю, що можна, а що ні.
- думаю, ти візьмеш для себе щось із цих слів.
- кать, тільки мамі не розповідай, бо отримаю добряче.
з того дня підліток артем зупинив свою згубну звичку, а натомість почав займатись спортом, до чого й друзів залучив.