Заздалегідь все треба враховувати перед сівбою завше до дрібниць,як хочеш гарний урожай зібрати,щоб шумів прибій пшениць ,як хочеш ,щоб багатшали прибутки і щедра осінь виходила до хат Зробити синтаксичний розбір складного речення​

Відповідь: А

Пояснення:

1. Разом пишуться складні сполучники, які становлять тісне поєднання повнозначних слів із частками або прийменниками: адже́, ані́ж, втім, зате́, мо́вби, на́чеб, на́чебто, немо́в, немо́вби, немо́вбито, нена́че, нена́чебто, ні́би, ні́бито, ніж, о́тже, ото́ж, приті́м, прито́му, причі́м, причо́му, проте́, се́бто, то́бто, це́бто, щоб, якби́, якщо́; також слова: або́що, то́що.

Увага. Сполучники зате́, проте́, щоб, якби́, якщо́, які пишуться разом, треба відрізняти від однозвучних самостійних слів, що пишуться з прийменниками за, про та частками би, як окремо. Так, сполучники зате, проте можна замінити одним із протиставних сполучників а, але, однак, тоді як прийменники за, про та вказівний займенник те такій заміні не підлягають. Пор.:

Хоч не застав Івана дома, зате пройшовся; але: За те оповідання його похвалили.

Сполучник щоб легко відрізнити від займенника що з часткою б, оскільки на займенник що виразно падає наголос. Пор.:

Сказав, щоб усі прийшли; але: Що б ви сказали, кали б я не приїхав?

Сполучники якби, якщо можна відрізнити від однозвучного з ними прислівника як із часткою бита займенника що за до контексту, бо на прислівник як завжди падає логічний наголос. Пор.:

Якби тут був мій товариш!; але: Як би краще виконати завдання!

Якщо хочеш, до тобі; але: Як що трапиться, нарікай на себе.

2. Окремо пишуться:

а)Сполучники з частками б, би, ж, же: або́ ж, адже́ ж, але́ ж, а я́к же, бо ж, коли́ б, коли́ б то, о́тже ж, хоча́ б, хо́ч би.

б)Складені сполучники: дарма́ що, для то́го щоб, за́мість то́го щоб, з ти́м щоб, з то́го ча́су як, незважа́ючи (невважа́ючи) на те що, пі́сля то́го як, при цьо́му, та й, та́к що, тимча́сом як, тому́ що, у мі́ру то́го як, че́рез те що й под.

3. Через дефіс пишуться сполучники отож-то, тим-то, тільки-но, тому-то.

Уточнювальні відокремлені члени речення вимовляються з особливою інто­

нацією й уточнюють, пояснюють, конкретизують значення головних чи другорядних

членів речення. Уточнювальні члени речення є тими самими членами речення, що й

слова, які вони уточнюють.

На письмі уточнювальні члени речення відокремлюються переважно комами,

іноді — тире.

Уточнювальними членами речення можуть бути:

1) підмети: Сухобрусові дочки, Марта й Степанида, були малими дуже гарні

дівчата (І. Нечуй-Левицышй);

2) присудки: Хлопець за два роки змінився, виріс, змужнів (О. Хапать ко);

3) означення: Ніч була гаряча, жнив’яна (І. Нечуй-Левицький);

4) додатки: Ніхто ще так не описував наших лісів, їхньої багатої флори, їхніх

щедрот і краси (Л. Волощук);

5) прикладки: Коли ви мені, старому батькові, не ймете віри, то я запишу на

папері (І. Нечуй-Левицький);

6) обставини: Он там, на горбку, має бути весела батьківська хата

(Ю. Мокрієв).

(І Увага! При відокремлених уточнювальних членах можуть вживатися слова

І окрім, крім, замість, за винятком, зовсім та ін.: Щемить — і вибух десь тут,

_| зовсім поруч (В. Козаченко).

Відокремлені другорядні члени речення можуть бути уточнювальними (поясню-

вально-уточнювальними зворотами). Уточнювальні члени речення конкретизують

поняття, звужують його. Вони бувають поширеними і непоширеними, наприклад: Її

зір немовби хотів проглянути аж туди, в саму незрозумілу й моторошну тайну без­

конечності (Ю. Смолич); Я хочу встати вранці, на зорі (Л. Костенко); А там, за

Ятранню,- Веселі Боковеньки! (М. Вінграновський).

Уточнювальними можуть бути всі члени речення, крім підмета.

Уточнювальний член речення до підмета і до додатка виконує функцію прикладки,

наприклад: Скоріше буже приїздила мати їхня, Ярина! (К. П ісоцький); Він дзвенів не

раз, переливався, споконвічний голубий Дунай (М. Рильський); Добрим словом

годиться згадати сьогодні турботливого батька Лесі — Петра Антоновича Косача —

і матір ї ї — відому нашу письменницю Олену Пчілку (О. Гончар).

* Синтаксис як розділ граматики

427 СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА

Найпоширенішими відокремленими уточнювальними членами речення є:

1) обставини, виражені прислівниками та іменниками в непрямих відмінках із

прийменниками або без них, наприклад: Старий батько з білим внуком на руках

шукав чогось гострим оком там, внизу села (О. Кобилянська); Нижче, навпроти

Титана, будинок заводоуправління і брама заводська (О. Гончар); Там, на столі

лежить моє перо (Л. Костенко); У Корчуватому, під Києвом, рік сорок другий

ожеледь, зима (Л. Костенко); Перед їх очима за вівтарями Братської церкви, серед

монастиря, був колодязь з фонтаном (І. Нечуй-Левицький). У деяких реченнях

трапляються ряди відокремлених уточнювальних обставин, наприклад: Там, в долині,

в селі під горою Чабаницею, недалеко бистрої ріки, в лісі, де лиш, недалеко самітній

млин з рікою враз гудить, покинув хору доньку, мов звірюку, щоб власні люди не

стратили, не покалічили… (О. Кобилянська);

2) уточнювальні означення до обставин місця, часу, неузгоджених означень, пря­

мих додатків, наприклад: За круглим, чорного дерева, столом сиділи сухорлявий і

жовчний князь Ярема Вишневецький, Стефан Потоцький (Н. Рибак); Берете ви

аркуш дикту, так приблизно з метр у квадраті, і невеличкий молоток (Остап Вишня).

Часто речення ускладнюються різними відокремленими другорядними членами,

наприклад: Старше покоління, свідок іншого життя, показувало ще на долонях

мозолі від шаблі, піднятої в оборону народних і людських прав (М. Коцюбинський);

Але як він увійшов у город і проходив вузькою вулицею, поглядаючи на невеличкі

одноповерхові будиночки, пооббивані дошками і помазані сірою фарбою, то не знав, у

які саме двері має почати стукати (Б. Грінченко).

1500 грн в день, 40000 грн в місяць на полуниці!

Соковита полуниця пре вдома навіть на підвіконні ...

30 м = 125 грн. Последние скидки в г. Солотвин. Спешите, осталось мало...

Распродажа остатков шлангов Xhose. Цены ниже не найти

Кожаные женские кроссовки Ecco за "копейки"

Оплата после получения!

Объяснение: