Нещодавно я була свідком досить бурхливої дискусії на дещо несподівану тему: чи потрібні сучасній людині усілякі правила поведінки, „доброго тону” і етикету? Переважала думка, що в наш прагматичний, мобільний і демократичний час всі ці „китайські церемонії” – річ абсолютно зайва. Цей висновок мене дещо збентежив, але водночас змусив замислитись: може і справді „добрі манери” – поняття застаріле? Та й на окремих диваків, які, аби відчинити двері на дзвінок, вдягають піджак, вітаючись, знімають капелюха, а видираючись з переповненого автобуса, намагаються подати руку дамі, ми найчастіше дивимося з іронічною посмішкою.
Якщо ж вдатися до невеличкого історичного екскурсу, можна згадати, що у дореволюційні часи гарні манери були обов’язковою рисою освічених верств. „Правила доброго тону” прищеплювалися змалечку, засвоювалися в гімназіях та інститутах шляхетних дівчат. А от після революції нові можновладці „гімназіїв не закінчували”, тож негайно скасували усі ці буржуазні витребеньки як абсолютно непотрібні трудящим масам. Втім, невдовзі совєтська еліта схаменулася і також захотіла чимось відрізнятися від простого люду. І правила доброго тону були знову повернені з небуття, щоправда у дещо зміненій формі „радянського етикету”.
Проте, як казали древні, часи міняються, і ми міняємося разом з ними. Нині у всьому світі відчутна тенденція до уніфікації та спрощення норм поведінки. Людство стає більш демократичним, вільним, розкутим. У наших стосунках менше формальності та умовностей. І це чудово. Але відсутність умовностей зовсім не означає безцеремонності й нахабства, а розкутість – розв’язності та грубості у поведінці. Вічливість і делікатність у стосунках потрібні нашим сучасникам так само, як і колись. І так вже влаштована наша психіка, що, якими б модерними і просунутими ми б себе не вважали, нову людину сприймаємо саме за її зовнішністю і манерами. То може ми зовсім даремно „списуємо” в архів оті старомодні „гарні манери”, правила і те, що колись називалося добрим тоном? Звичайно, дещо у цьому „кодексі” і справді застріло. Та переконана, що і найсучаснішій людині зовсім не завадить знати, як слід поводитися на діловій зустрічі чи офіційному прийнятті, кому, як і коли подавати руку і ще цілу купу не менш важливих речей. Бо ж ці правила вигадані зовсім не для того, аби ускладнювати життя „простим хлопцям”. Адже добрі манери – це, насамперед б висловити свою повагу до інших. А це – завжди цінується людьми і ніколи не застаріває. Втім – не меншою мірою це і повага до самого себе. А ще психологи відзначають: людина, яка володіє добрими манерами, дотримується правил доброго тону у будь-якому товаристві почуває себе впевнено і комфортно. Хай навіть оточуючі цього і не розуміють. Адже, як зауважив один розумний чоловік, „ ваші добрі манери – найкращий захист від поганих манер іншого”.
Объяснение:
1. Підмет виділено в реченні
А Сірий кіт на призьбі біля хати шукає в тихих снах минулі дні.
Б Нехай тендітні пальці етики торкнуть вам серце і вуста.
В Над синім бором в рудих корчах мела-крутила крута зима.
Г Малі озерця блискають незлісно, колише хмара втомлені громи.
Д Багряне сонце сутінню лісною у просвіт хмар показує кіно.
2. Підмет виділено в реченні
А Циферблат годинника на розі хуртовини снігом замело.
Б Нещадний грудень з рук обох кладе на шлях замети сизі.
В Суворий грудень зачинає заспів на довгі ночі, сизі холоди.
Г Вище всякої в світі краси — ніжна вдячність людської сльози.
Д А зоря вже кладе свій провісницький перст на далеку невидиму віху.
3. Додаток виділено в реченні
А Від козаччини до Чорнобиля — усе українське життя стає епосом.
Б Колись велика ріка Конка сьогодні стала річкою.
В Весна — художник дуже знаменитий.
Г Нашу індивідуальність створює пам’ять.
Д Митець — створіння примхливе й складне.
4. Обставину причини вжито в реченні
А На небі сонце — серед нив я.
Б Сни від розкоші вередує.
В Цього року вродило краще.
Г Зима крізь вії дивиться на світ.
Д Вражень вистачить на все життя.
5. Обставину мети вжито в реченні
А Не відступати на жоден крок!
Б Саме через тебе мені світ милий.
В Поїдемо переймати досвід.
Г Гомоніла Україна, довго гомоніла.
Д Все так відчайдушно, щасливо цвіте.
6. Обставину дії вжито в реченні
А Я загартований від часів воєнного дитинства,
Б Ой там, за Дунаєм, молодець гуляє.
В Дурний і в Києві не купить розуму.
Г Топчи правду в калюжу, а вона все чиста буде.
Д Приймачі підбадьорливо сиплють прогнозами.
7. Обставину виділено в реченні
А Теплий туман налив балку по вінця.
Б Жити лише для розваг, для гри в ніщо — це аморально.
В У ресторанах світу популярна наша котлета по-київськи.
Г Команда з Одеси перемогла вже на останньому етапі.
Д Ще назва є, а річки вже немає.
8. Обставиною поширено речення
А Брат радий до
Б Сестра вміє, співати.
В Батьки поїхали відпочивати.
Г Студенти починають навчатися.
Д Я хочу поплавати.
9. Означення виділено в реченні
А Час не помічають не тільки щасливі, а й безсмертні
Б Література справді спроможна сприяти розвиткові людини.
В Істинно вільна людина ні над ким не прагнутиме панувати.
Г Тільки із страждання виникає здатність перейнятися болем ближнього.
Д Художник по суті дуже беззахисний перед свинцевим лицем обставин.
10. Означення виділено в реченні
А Творчість завжди мрійна і тривожна.
Б Якою красивою є людина в праці.
В Усі ми дужі дружбою своєю.
Г Спадають млосно вечори липневі.
Д Тиха вода завжди глибока.
11. Означення виділено в реченні
А То не хмара — біла пташка хмарою спустилась над царем тим.
Б Розкіш царів меркне перед мистецькими шедеврами геніїв.
В Не мати царя в голові — означає діяти нерозсудливо.
Г За царя не бачили часом і сухаря.
Д Крути не верти — царем не будеш.
12. Узгоджене означення виділено в реченні
А Наше життя — бурхливий океан.
Б Роки життя не владні над тобою.
В Стрижку наголо в нас називають солдатською.
Г Світло сонця розлилося по всьому степу.
Д Клен напроти кидав тінь на грядки.
14. Установіть відповідність.
Член речення Приклад (виділене слово)
1 підмет А Бажання заснуть зараз сильніше за мене.
2 присудок Б Не зоравши, не посієш.
3 означення В Дарувати квіти — приємно.
4 додаток Г Оженитися — не дощик переждати.
Д Здоров’я — всьому голова.
15. Установіть відповідність.
Член речення Приклад (виділене слово)
1 підмет А Бажав я для скованих волі, для скривджених кращої долі.
2 присудок Б Дорога ліворуч була наглухо закрита дубовими завалами.
3 означення В Десь за ланами, гомонів, затихаючи, ліс.
4 додаток Г Любити ближнього не найважливіша з людських наук.
Д Поезія — це праця зрима, думка смілої весни.
16. Установіть відповідність.
Член речення Приклад (видічене слово)
1 присудок А Любові й щастя хочеться людині.
2 додаток Б Прости мене, я згарячу забувся.
3 означення В Черешні в нашому саду розкішні
4 обставина Г На небі гуляв повний місяць.
Д Завжди величніша путь на Голгофу.
17. Установіть відповідність.
Член речення Приклад (виділене слово)
1 підмет А Стомились хлопці, присіли спочити.
2 присудок Б Кайдаш загадав Кайдашисі й Мелашці гребти сіно.
3 означення В Серед неба ходить білолиций.
4 обставина Г Живу бажанням творити добрії діла.
Д Послухайте: критика критикою, тон тоном.
18. Установіть відповідність.
Член речення Приклад (виділене слово)
1 підмет А Поїдемо поговорити з лісом, а вже тоді я можу і з людьми.
2 присудок Б Талант малювати має не кожна людина.
3 означення В Поважати людину — це ж ціла наука, наука душі.
4 додаток Г Батька попросили оновити старий сценарій.
Д По-справжньому починають цінувати життя після тридцяти.
ВІДПОВІДІ ДО ТЕМИ ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ЗАВДАННЯ В ТЕСТОВІЙ ФОРМІ. УКРАЇНСЬКА МОВА
1 В;
2 Г;
3 Г;
4 Б;
5 В.
6 Д;
7 А;
8 В;
9 Г,
10 Г;
11 Б;
12 А;
13 1) В, 2) Г, 3) Д, 4) Б;
14 1) Г, 2) В, 3) А, 4) Д;
15 1) Г, 2) Д, 3) Б, 4) А;
16 1) В, 2) А, 3) Д, 4) Б;
17 1) В, 2) Д, 3) Г, 4) А;
18 1) В, 2) Д, 3) Б, 4) Г.
Нещодавно я була свідком досить бурхливої дискусії на дещо несподівану тему: чи потрібні сучасній людині усілякі правила поведінки, „доброго тону” і етикету? Переважала думка, що в наш прагматичний, мобільний і демократичний час всі ці „китайські церемонії” – річ абсолютно зайва. Цей висновок мене дещо збентежив, але водночас змусив замислитись: може і справді „добрі манери” – поняття застаріле? Та й на окремих диваків, які, аби відчинити двері на дзвінок, вдягають піджак, вітаючись, знімають капелюха, а видираючись з переповненого автобуса, намагаються подати руку дамі, ми найчастіше дивимося з іронічною посмішкою.
Якщо ж вдатися до невеличкого історичного екскурсу, можна згадати, що у дореволюційні часи гарні манери були обов’язковою рисою освічених верств. „Правила доброго тону” прищеплювалися змалечку, засвоювалися в гімназіях та інститутах шляхетних дівчат. А от після революції нові можновладці „гімназіїв не закінчували”, тож негайно скасували усі ці буржуазні витребеньки як абсолютно непотрібні трудящим масам. Втім, невдовзі совєтська еліта схаменулася і також захотіла чимось відрізнятися від простого люду. І правила доброго тону були знову повернені з небуття, щоправда у дещо зміненій формі „радянського етикету”.
Проте, як казали древні, часи міняються, і ми міняємося разом з ними. Нині у всьому світі відчутна тенденція до уніфікації та спрощення норм поведінки. Людство стає більш демократичним, вільним, розкутим. У наших стосунках менше формальності та умовностей. І це чудово. Але відсутність умовностей зовсім не означає безцеремонності й нахабства, а розкутість – розв’язності та грубості у поведінці. Вічливість і делікатність у стосунках потрібні нашим сучасникам так само, як і колись. І так вже влаштована наша психіка, що, якими б модерними і просунутими ми б себе не вважали, нову людину сприймаємо саме за її зовнішністю і манерами. То може ми зовсім даремно „списуємо” в архів оті старомодні „гарні манери”, правила і те, що колись називалося добрим тоном? Звичайно, дещо у цьому „кодексі” і справді застріло. Та переконана, що і найсучаснішій людині зовсім не завадить знати, як слід поводитися на діловій зустрічі чи офіційному прийнятті, кому, як і коли подавати руку і ще цілу купу не менш важливих речей. Бо ж ці правила вигадані зовсім не для того, аби ускладнювати життя „простим хлопцям”. Адже добрі манери – це, насамперед б висловити свою повагу до інших. А це – завжди цінується людьми і ніколи не застаріває. Втім – не меншою мірою це і повага до самого себе. А ще психологи відзначають: людина, яка володіє добрими манерами, дотримується правил доброго тону у будь-якому товаристві почуває себе впевнено і комфортно. Хай навіть оточуючі цього і не розуміють. Адже, як зауважив один розумний чоловік, „ ваші добрі манери – найкращий захист від поганих манер іншого”.