Большинство древних цивилизаций: Египет, Междуречье, Древняя Греция, Рим, Китай и др. возникли в субтропическом поясе. Климатические условия субтропиков определяют наиболее эффективным видом ведения хозяйства - земледелие. Эти цивилизации, возникшие в разных местах и в разное время, формировались вокруг определенных центров, где в последствии мы находим большое количество памятников материальной культуры. Главной ценностью их была плодородная земля. И все отношения в обществе строились на основе собственности этой земли. Большая концентрация населения на протяжении многих веков создавала эти уникальные очаги древних цивилизаций. В отличие от земледельческих цивилизаций кочевая культура возникла в степи. Если посмотреть на карту, то видно, что значительную часть Евразии занимают степи. Степь - это место проживания тюркских народов. За тысячелетия до нашей эры здесь возникла такая форма ведения хозяйства как кочевое скотоводство. Оно сохранилось до наших дней, так как является наиболее оптимальным жизни в степи. Все пастбища были разделены между родами. Объединение людей по родовому признаку давало ряд преимуществ: легче было удерживать территорию, легче вести хозяйство. В условиях кочевого скотоводства структурной единицей государства был род. Имущественное и социальное положение каждого человека определялось его положением внутри рода. Во время военных действий каждый род выставлял определенное количество воинов. Внутри рода все дела решал глава рода. Большие рода подразделялись на подрода, рода же в свою очередь объединялись в союзы родов - жузы. Глава государства каган или хан решал все основные вопросы управления государством с главами родов и жузов. Этаструктура была неизменной на протяжении столетий. Поэтому для каждого индивидуума было жизненно важно знать свою принадлежность к роду. Без принадлежности к своему роду человек был выкинут из жизни общества. Кочевое скотоводство не требуя больших затрат людских резервов, дает большой прирост продукта. При правильном ведении хозяйства, скот быстро размножался и с избытком обеспечивал кочевников всем необходимым - пищей, одеждой, жильем. Поэтому часть высвободившихся людей могло осваивать другие виды деятельности: добыча и обработка металлов, деревообработка, изготовление керамики, выделка кож и тканей, войлочное производство, ювелирное искусство, медицина, астрономия, наука и религия. В оазисах степи, где были подходящие условия, развивалось земледелие. Там население вело оседлый образ жизни, строились города. Наличие оседлой и кочевой части населения вело к различиям в производстве продуктов и как следствие к возникновению товарообмена и развитию торговли. Наличие свободных человеческих ресурсов в степи с хорошо развитыми навыками преодоления больших расстояний, развитое коневодство и верблюдоводство, изобретение колеса и повозки привело к интенсивному развитию торговли. Так возник Великий Шелковый путь, который просуществовал более трех тысячелетий, вплоть до 16 века нашей эры, пока не был проложен морской путь из Европы в Азию и открыта Америка. Казахи все до единого бережно хранят свою генеалогию. Это сидит глубоко в подсознании даже современных казахов. Люди не всегда отдают себе отчет для чего они хранят свои шежире, но они твердо уверены, что это очень важно. И пусть многие не знают наизусть всю свою родословную, но они однозначно знают к какому роду принадлежат. В каждой казахской семье есть шежире. Шежире - это генеалогические записи. Они передаются от отца к сыну и состоят из нескольких поколений предков мужской линии. Иногда в эти записи включают и наиболее выдающихся женщин. Кроме имен эти записи содержат биографии, историю и географию наиболее значимых событий, легенды. Часто в семье хранят как реликвии вещи своих предков: книги, седла, одежду, украшения и т.д. Нередко это вещи 16-18 веков. Знание своей родословной казахами является естественной вещью и не воспринимае
Причини.Посилення територіальної міграції населення на регіональному рівні пояснюється такими причинами:
структурною перебудовою економіки і пов'язаними з нею зростанням безробіття, процесами роздержавлення власності й приватизації, які супроводжуються збільшенням мобільності капіталу, його інтенсивним міжгалузевим і географічним переливом;нерівномірністю в розміщенні продуктивних сил, суттєвими відмінностями в соціально-економічних умовах життя в селі й у місті, у різних регіонах країни;різким погіршенням екологічної ситуації в окремих регіонах;інтенсифікацією загальнонаціональних міграційних процесів;
Загалом, основними причинами внутрішніх трудових міграцій в Україні є такі три фактори:
обмежені можливості працевлаштування, особливо в сільській місцевості,низька заробітна плата вдома,більша престижність роботи на підприємствах та установах великих міст. Наслідки.Позитивні:Редагувати
надходження до України додаткової іноземної валюти у формі грошових переказів трудових емігрантів та інвестування коштів в економіку через створення спільних підприємств з іноземними засновниками;сприяння інтеграції України до світового ринку праці;надання працеспроможному населенню можливості реалізувати свої здібності за кордоном, підвищити рівень кваліфікації, поліпшити матеріальне становище;спонукання продуктивнішої діяльності українських працівників через створення конкуренції з закордонними фахівцями.послаблення потоку безробіття на національний ринок праці, зниження соціальної напруженості в суспільстві.
НегативніРедагувати
дає прихований вклад у зменшення населення України;збільшення тиску на національний ринок праці внаслідок створення іноземними громадянами конкуренції місцевій робочій силі;втрата Україною найконкурентоспроможнішої частини власної робочої сили (особливо науковців і фахівців), що призводить до уповільнення темпів науково-технічного прогресу;втрата кваліфікації, оскільки особи з високим рівнем професійної підготовки здебільшого виконують за кордоном малокваліфіковану роботу;вкладання державою коштів у підготовку фахівців для потреб власної економіки (затрати на навчання на всіх освітніх рівнях), які, в результаті, створюють додану вартість за межами країни;трудова міграція, як масове явище, не сприяє наповненню пенсійного і соціального фондів через відсутність відрахувань від заробітної плати заробітчан;втрата Україною іноземної валюти, що вивозиться іммігрантами як власні заощадження;лише 3,6 % заробітчан організовують власну справу;відтік грошей, зароблених українськими мігрантами, з українських банків в західні внаслідок неспокою;дискримінація та експлуатація наших громадян з боку місцевих роботодавців;виникнення політичних та економічних претензій до України з боку країн-реципієнтів у зв'язку зі збільшенням нелегальної трудової міграції українців;зростання злочинності та соціальної напруженості у суспільстві через міжнаціональні конфлікти.погіршення сімейних стосунків через довготривалу відсутність членів родин: виникає нестача батьківської уваги, деформуються родинні цінності, виховується легковажне ставлення до
життя. Хоча на сьогоднішній день не ведеться жодної статистики щодо кількості дітей, чиї батьки виїхали на заробітки за кордон;
проблема реадаптації робітників, які повертаються після роботи за кордоном і відвикли від місцевих умов праці та життя.
В отличие от земледельческих цивилизаций кочевая культура возникла в степи. Если посмотреть на карту, то видно, что значительную часть Евразии занимают степи. Степь - это место проживания тюркских народов. За тысячелетия до нашей эры здесь возникла такая форма ведения хозяйства как кочевое скотоводство. Оно сохранилось до наших дней, так как является наиболее оптимальным жизни в степи. Все пастбища были разделены между родами. Объединение людей по родовому признаку давало ряд преимуществ: легче было удерживать территорию, легче вести хозяйство.
В условиях кочевого скотоводства структурной единицей государства был род. Имущественное и социальное положение каждого человека определялось его положением внутри рода. Во время военных действий каждый род выставлял определенное количество воинов. Внутри рода все дела решал глава рода. Большие рода подразделялись на подрода, рода же в свою очередь объединялись в союзы родов - жузы. Глава государства каган или хан решал все основные вопросы управления государством с главами родов и жузов. Этаструктура была неизменной на протяжении столетий. Поэтому для каждого индивидуума было жизненно важно знать свою принадлежность к роду. Без принадлежности к своему роду человек был выкинут из жизни общества.
Кочевое скотоводство не требуя больших затрат людских резервов, дает большой прирост продукта. При правильном ведении хозяйства, скот быстро размножался и с избытком обеспечивал кочевников всем необходимым - пищей, одеждой, жильем. Поэтому часть высвободившихся людей могло осваивать другие виды деятельности: добыча и обработка металлов, деревообработка, изготовление керамики, выделка кож и тканей, войлочное производство, ювелирное искусство, медицина, астрономия, наука и религия. В оазисах степи, где были подходящие условия, развивалось земледелие. Там население вело оседлый образ жизни, строились города. Наличие оседлой и кочевой части населения вело к различиям в производстве продуктов и как следствие к возникновению товарообмена и развитию торговли.
Наличие свободных человеческих ресурсов в степи с хорошо развитыми навыками преодоления больших расстояний, развитое коневодство и верблюдоводство, изобретение колеса и повозки привело к интенсивному развитию торговли. Так возник Великий Шелковый путь, который просуществовал более трех тысячелетий, вплоть до 16 века нашей эры, пока не был проложен морской путь из Европы в Азию и открыта Америка.
Казахи все до единого бережно хранят свою генеалогию. Это сидит глубоко в подсознании даже современных казахов. Люди не всегда отдают себе отчет для чего они хранят свои шежире, но они твердо уверены, что это очень важно. И пусть многие не знают наизусть всю свою родословную, но они однозначно знают к какому роду принадлежат. В каждой казахской семье есть шежире. Шежире - это генеалогические записи. Они передаются от отца к сыну и состоят из нескольких поколений предков мужской линии. Иногда в эти записи включают и наиболее выдающихся женщин. Кроме имен эти записи содержат биографии, историю и географию наиболее значимых событий, легенды. Часто в семье хранят как реликвии вещи своих предков: книги, седла, одежду, украшения и т.д. Нередко это вещи 16-18 веков. Знание своей родословной казахами является естественной вещью и не воспринимае
структурною перебудовою економіки і пов'язаними з нею зростанням безробіття, процесами роздержавлення власності й приватизації, які супроводжуються збільшенням мобільності капіталу, його інтенсивним міжгалузевим і географічним переливом;нерівномірністю в розміщенні продуктивних сил, суттєвими відмінностями в соціально-економічних умовах життя в селі й у місті, у різних регіонах країни;різким погіршенням екологічної ситуації в окремих регіонах;інтенсифікацією загальнонаціональних міграційних процесів;
Загалом, основними причинами внутрішніх трудових міграцій в Україні є такі три фактори:
обмежені можливості працевлаштування, особливо в сільській місцевості,низька заробітна плата вдома,більша престижність роботи на підприємствах та установах великих міст.
Наслідки.Позитивні:Редагувати
надходження до України додаткової іноземної валюти у формі грошових переказів трудових емігрантів та інвестування коштів в економіку через створення спільних підприємств з іноземними засновниками;сприяння інтеграції України до світового ринку праці;надання працеспроможному населенню можливості реалізувати свої здібності за кордоном, підвищити рівень кваліфікації, поліпшити матеріальне становище;спонукання продуктивнішої діяльності українських працівників через створення конкуренції з закордонними фахівцями.послаблення потоку безробіття на національний ринок праці, зниження соціальної напруженості в суспільстві.
НегативніРедагувати
дає прихований вклад у зменшення населення України;збільшення тиску на національний ринок праці внаслідок створення іноземними громадянами конкуренції місцевій робочій силі;втрата Україною найконкурентоспроможнішої частини власної робочої сили (особливо науковців і фахівців), що призводить до уповільнення темпів науково-технічного прогресу;втрата кваліфікації, оскільки особи з високим рівнем професійної підготовки здебільшого виконують за кордоном малокваліфіковану роботу;вкладання державою коштів у підготовку фахівців для потреб власної економіки (затрати на навчання на всіх освітніх рівнях), які, в результаті, створюють додану вартість за межами країни;трудова міграція, як масове явище, не сприяє наповненню пенсійного і соціального фондів через відсутність відрахувань від заробітної плати заробітчан;втрата Україною іноземної валюти, що вивозиться іммігрантами як власні заощадження;лише 3,6 % заробітчан організовують власну справу;відтік грошей, зароблених українськими мігрантами, з українських банків в західні внаслідок неспокою;дискримінація та експлуатація наших громадян з боку місцевих роботодавців;виникнення політичних та економічних претензій до України з боку країн-реципієнтів у зв'язку зі збільшенням нелегальної трудової міграції українців;зростання злочинності та соціальної напруженості у суспільстві через міжнаціональні конфлікти.погіршення сімейних стосунків через довготривалу відсутність членів родин: виникає нестача батьківської уваги, деформуються родинні цінності, виховується легковажне ставлення до
життя. Хоча на сьогоднішній день не ведеться жодної статистики щодо кількості дітей, чиї батьки виїхали на заробітки за кордон;
проблема реадаптації робітників, які повертаються після роботи за кордоном і відвикли від місцевих умов праці та життя.