Опри́чнина — в Русском государстве 1565—1572 годов личный удел царя Ивана Грозного, особая государственная территория, с войском и государственным аппаратом, доходы с которой поступали в государственную казну. В российской историографии опричниной называют часть государственной политики в Русском государстве с 1565 по 1572 годы, состоявшей в реализации чрезвычайных репрессивных мер, конфискации имущества и земель знати и церкви в пользу государства, борьбе с предполагаемой изменой в среде боярско-княжеской знати, заключавшейся в применении массовых казней. В Большой российской энциклопедии опричнина рассматривается как период в истории России, когда функционирование самодержавной власти приняло форму террористической деспотии.
Кочовики́, або кочівники — народ, плем'я, або люди, що кочують; не мають постійного нерухомого житла і переміщуються з одного місця на інше. Місце кочування кочовиків називається кочовищем. Кочівництво характерний для минулих епох і притаманний лише окремим сучасним людностям іб життєдіяльності, що базується на веденні випасного скотарства, пов'язаного з великими перегонами худоби на нові місця паші та водопої й відповідними пересуваннями цілих родин людей.
Сарма́ти— кочовий іраномовний народ, який належав до іранської групи народів.[1] Сармати мешкали на межі нашої ери у Сарматії, що нині займає територію сучасної України та прилеглі до неї землі. Оволодівши землями скіфів, сарматський народ зі степів Причорномор'я в III ст. н. е. був витіснений готами[2], які, зруйнувавши сарматські торгові центри, розсіяли кочів'я.
Опри́чнина — в Русском государстве 1565—1572 годов личный удел царя Ивана Грозного, особая государственная территория, с войском и государственным аппаратом, доходы с которой поступали в государственную казну. В российской историографии опричниной называют часть государственной политики в Русском государстве с 1565 по 1572 годы, состоявшей в реализации чрезвычайных репрессивных мер, конфискации имущества и земель знати и церкви в пользу государства, борьбе с предполагаемой изменой в среде боярско-княжеской знати, заключавшейся в применении массовых казней. В Большой российской энциклопедии опричнина рассматривается как период в истории России, когда функционирование самодержавной власти приняло форму террористической деспотии.
Объяснение:
кажется много, и верно
Кочовики́, або кочівники — народ, плем'я, або люди, що кочують; не мають постійного нерухомого житла і переміщуються з одного місця на інше. Місце кочування кочовиків називається кочовищем. Кочівництво характерний для минулих епох і притаманний лише окремим сучасним людностям іб життєдіяльності, що базується на веденні випасного скотарства, пов'язаного з великими перегонами худоби на нові місця паші та водопої й відповідними пересуваннями цілих родин людей.
Сарма́ти— кочовий іраномовний народ, який належав до іранської групи народів.[1] Сармати мешкали на межі нашої ери у Сарматії, що нині займає територію сучасної України та прилеглі до неї землі. Оволодівши землями скіфів, сарматський народ зі степів Причорномор'я в III ст. н. е. був витіснений готами[2], які, зруйнувавши сарматські торгові центри, розсіяли кочів'я.