Объяснение:Араби творчо засвоїли культуру стародавнього світу — греко-еллінську, римську, єгипетську, арамейську, іранську, індійську і китайську, перейнявши її від завойованих або сусідніх народів з участю підлеглих їм народів — сирійців, персів, хорезмців (нині — узбеки і туркмени), таджиків, азербайджанців, берберів, іспанців (андалусців) та інших. Араби зробили дальший важливий крок у розвитку загальнолюдської цивілізації.
Колискою арабської культури була Західна, Центральна і Північна Аравія. Арабській культурі передувала культура населення Південної Аравії, яке розмовляло сабейською мовою і мало свою писемність. Арабська культура зазнала як впливу цієї культури, так і культури областей Передньої Азії та Єгипту, де частина арабів оселилася ще в стародавні часи, а також культури арамейського населення районів нинішніх Сирії, Лівану, Палестини та Іраку. Десь у 4 столітті араби вже створили своє літерне письмо, що являло собою один із різновидів арамейського скоропису. В 7 столітті в Аравії утворилась арабська теократична держава, яка шляхом завоювань до середини 8 століття виросла у велику феодальну імперію — арабський халіфат, що до його складу, крім країн Арабського Сходу, входили Іран, Афганістан, частина Середньої Азії, Закавказзя та Північний-Захід Індії, країни Північної Африки і значна частина Піренейського півострова (Андалусія). Арабські феодали насаджували в завойованих країнах іслам і арабську мову. Частина завойованих ними країн була арабізована, інші зберегли свою культурну і мовну самостійність, проте арабська мова в цих країнах застосовувалась в науці, як латина в середньовічній Європі. Центрами арабської культури в різні часи були Дамаск, Багдад, Кордова , Каїр та інші міста. В 9—10 століттях, що характеризуються вченими як «епоха мусульманського Відродження», провідними центрами культури були Бухара і Хорезм.
1. 1) Помещичьи земли ( принадлежали на праве владения, то есть не могли их продать и они у них были пока старший член семьи мужского пола находился государственной службе )
2) Монастырские земли ( земли принадлежащие церкви)
3) Государственные земли (земли принадлежащие государству)
4) Земли находящиеся в частном владении ( например принадлежащие свободным крестьянам в тех местах России, где не было крепостного права).
2. Так как начал осваиваться Урал, а значит развивается добыча металла и соответственно увеличилось изготовление разнообразных вещей из него. Активно идёт освоение Сибири, соответственно развилась добыча и торговля пушниной.
Новгород, Астрахань (новый для той эпохи), Нижний Новгород (новый для той эпохи), Табольск (новый для той эпохи).
Производили пушнину, изделия из металла, лес, верёвки из пеньки, добывали ценные породы рыб, икру, мёд. Большое количество невольников шло из Руси на Ближний Восток. Торговали в целом с Европой, Востоком.
Объяснение:Араби творчо засвоїли культуру стародавнього світу — греко-еллінську, римську, єгипетську, арамейську, іранську, індійську і китайську, перейнявши її від завойованих або сусідніх народів з участю підлеглих їм народів — сирійців, персів, хорезмців (нині — узбеки і туркмени), таджиків, азербайджанців, берберів, іспанців (андалусців) та інших. Араби зробили дальший важливий крок у розвитку загальнолюдської цивілізації.
Колискою арабської культури була Західна, Центральна і Північна Аравія. Арабській культурі передувала культура населення Південної Аравії, яке розмовляло сабейською мовою і мало свою писемність. Арабська культура зазнала як впливу цієї культури, так і культури областей Передньої Азії та Єгипту, де частина арабів оселилася ще в стародавні часи, а також культури арамейського населення районів нинішніх Сирії, Лівану, Палестини та Іраку. Десь у 4 столітті араби вже створили своє літерне письмо, що являло собою один із різновидів арамейського скоропису. В 7 столітті в Аравії утворилась арабська теократична держава, яка шляхом завоювань до середини 8 століття виросла у велику феодальну імперію — арабський халіфат, що до його складу, крім країн Арабського Сходу, входили Іран, Афганістан, частина Середньої Азії, Закавказзя та Північний-Захід Індії, країни Північної Африки і значна частина Піренейського півострова (Андалусія). Арабські феодали насаджували в завойованих країнах іслам і арабську мову. Частина завойованих ними країн була арабізована, інші зберегли свою культурну і мовну самостійність, проте арабська мова в цих країнах застосовувалась в науці, як латина в середньовічній Європі. Центрами арабської культури в різні часи були Дамаск, Багдад, Кордова , Каїр та інші міста. В 9—10 століттях, що характеризуються вченими як «епоха мусульманського Відродження», провідними центрами культури були Бухара і Хорезм.
1. 1) Помещичьи земли ( принадлежали на праве владения, то есть не могли их продать и они у них были пока старший член семьи мужского пола находился государственной службе )
2) Монастырские земли ( земли принадлежащие церкви)
3) Государственные земли (земли принадлежащие государству)
4) Земли находящиеся в частном владении ( например принадлежащие свободным крестьянам в тех местах России, где не было крепостного права).
2. Так как начал осваиваться Урал, а значит развивается добыча металла и соответственно увеличилось изготовление разнообразных вещей из него. Активно идёт освоение Сибири, соответственно развилась добыча и торговля пушниной.
Новгород, Астрахань (новый для той эпохи), Нижний Новгород (новый для той эпохи), Табольск (новый для той эпохи).
Производили пушнину, изделия из металла, лес, верёвки из пеньки, добывали ценные породы рыб, икру, мёд. Большое количество невольников шло из Руси на Ближний Восток. Торговали в целом с Европой, Востоком.